Президент досі не підписав закон про покарання військових злочинців та іноземців

16:23, 15 ноября 2021
Президент з червня не підписує закон, яким запроваджується відповідальність командирів за дії солдат.
Президент досі не підписав закон про покарання військових злочинців та іноземців

Президент України Володимир Зеленський досі не підписав ухвалений Верховною Радою 20.05.2021 року Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» (законопроект № 2689 від 27.12.2019).

Закон був направлений йому на підпис ще 07.06.2021, але це остання інформація про нього, яку повідомляє сайт Верховної Ради. Тобто, з підписом Президента закон до парламенту не повертався. Не був він і заветований.

Це вже не перший випадок, коли підпис ухвалених законів затягується.  

Так, Володимир Зеленський більше ніж півроку не підписує закон про відрядження поліцейських в заклади освіти та не накладає на нього вето  (Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо відрядження поліцейських до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та присвоєння спеціальних звань відрядженим (прикомандированим) поліцейським № 4203 від 09.10.2020. Депутати досі не можуть домогтися від Офісу Президента будь-яких відомостей про долю закону, ухваленого ще 04.02.2021. 

А ухвалений 17.09.2020 року Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження спільної роботи близьких осіб більше року не підписувався Головою Верховної Ради. Нарешті нардепи усунули в ньому всі неузгодженості і тільки 05.11.2021 його відправили на підпис до Президента. Закон повернувся в парламент з підписом Володимира Зеленського 15.11.2021.

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» мав на меті запровадити відповідальність за чотири види злочинів, які найбільше вчиняються на окупованих територіях і за вчинення яких найменше притягується людей до відповідальності.

 Йдеться про злочини проти людяності, військові злочини, злочини агресії та геноцид.

 Які основні положення містить новий закон

1. Зміни до статті 8 КК передбачають запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, тобто такої дії законодавства про кримінальну відповідальність, яка не пов'язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою національним інтересам держави. 

Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які за межами України вчинили будь-який із злочинів, передбачених статтями 437-4385, 442, 4421 цього Кодексу, підлягають в Україні відповідальності згідно з цим Кодексом незалежно від випадків (умов), передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі особи перебувають на території України і не можуть бути видані (передані) іноземній державі чи міжнародній судовій установі для притягнення до кримінальної відповідальності або якщо в їх видачі (передачі) було відмовлено».

Водночас закон передбачає відстрочення набрання чинності наведених змін до статті 8 КК, доки не будуть розроблені і внесені зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших пов’язаних законів України щодо особливостей здійснення кримінального провадження за принципом універсальної юрисдикції. Це обумовлено тим, що держави, які здійснюють кримінальне переслідування за відповідні злочини від імені міжнародного співтовариства, повинні мати не тільки належне матеріальне, але й процесуальне право (що відповідає міжнародним стандартам), а також забезпечити свою інституціональну спроможність для такого переслідування.

2. Доповнення КК статтею 311 (Кримінальна відповідальність військових командирів, інших осіб, що фактично діють як військові командири та інших начальників) передбачає імплементацію інституту командної відповідальності (responsibility of commanders and other superiors), регламентованого статтею 28 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, підписаного Україною (далі – Римський статут). Цей інститут кримінальної відповідальності є надзвичайно важливим задля ефективного переслідування за міжнародні злочини, оскільки методика доказування яких та її можливості суттєво відрізняється від інших злочинів, вчинених у співучасті.

Тобто, військовий командир або інша особа, яка фактично діє як військовий командир, підлягатиме кримінальній відповідальності за будь-який злочин, передбачений статтями 437-4385, 442, 4421 Кримінального кодексу, вчинений підлеглою особою, яка на момент вчинення злочину перебувала під його фактичним командуванням і контролем.

3. Зміни до статей 44, 49, 68, 69, 74, 80 КК забезпечують належне виконання міжнародно-правового зобов'язання України запобігати юридичній і фактичній безкарності за міжнародні злочини, правовий зміст якого вимагає застосування реального і адекватного покарання до осіб, які вчинили вказані злочини. Такі зміни переважно носять уточнюючий характер, у зв’язку із доповненням ХХ розділу Особливої частини КК щодо вже існуючих у чинному КК обмежень застосування інститутів звільнення від відповідальності, покарання та його відбування, а також призначення покарання за незакінчений злочин щодо злочинів проти миру та безпеки людства.  

В них йдеться про те, що:

  • звільнення від кримінальної відповідальності не застосовується у випадках вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-438-5, 442, 442-1 Кримінального кодексу;
  • давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, 439 Кримінального кодексу;
  • довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-1141 КК, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-438, 4382-4384, 439, 442, 4421, 443 Кримінального кодексу.

 4. Виключаються з КК статті 432, 433, 435, а також зміни до статті 434, що обумовлено тим, що передбачені у них діяння охоплюються пропонованими статтями 438-4385 КК і чинними положеннями КК про «загальнокримінальні» злочини, які також передбачають й значно суворіші правові наслідки. Депутати запевняють, що виключення вказаних статей й внесення змін до статті 434 КК не матиме наслідком декриміналізацію будь-яких діянь. 

5. У новій редакції викладена стаття 436 КК (Публічні заклики до акту агресії або збройного конфлікту неміжнародного характеру), вживана у ній термінологія приводиться до вимог міжнародного гуманітарного права та змінюється мінімальна межа покарання за цей злочин.

6. Статтю 437 КК (Злочин агресії) викладено у відповідності до Римського статуту, що розширяє сферу її застосування. Потреба у таких змінах обумовлена тим, що в період після завершення Другої світової війни поняття агресії у міжнародному праві зазнало серйозної трансформації і наразі не зводиться лише до агресивної війни.

7. Нові статті 438-4385 КК охоплюють всі різновиди воєнних злочинів, передбачені статтею 8 Римського статуту, а також інші серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни та Додаткових протоколів до них. 

8. Зміни до частини першої статті 442 (Геноцид) КК спрямовані на приведення її у відповідність до статті ІІ Конвенції про запобігання геноциду та покарання за нього 1948 року і статті 6 Римського статуту, оскільки положення чинної норми значно звужують зміст діянь, за яке міжнародне право зобов’язує переслідувати або, навпаки, є такими, що містять дії, невідомі міжнародному праву. Наприклад, у міжнародному кримінальному праві поняття «серйозні тілесні ушкодження» має значно ширший зміст, аніж поняття «тяжкого тілесного ушкодження» за кримінальним правом України; «створення умов, розрахованих на скорочення дітонародження» – невідома міжнародному кримінальному праву форма геноциду. Частину другу статті 442 КК викладено у відповідності до тексту статті ІІІ Конвенції про запобігання геноциду та покарання за нього 1948 року з огляду на специфічний юридичний зміст прямого та публічного підбурювання до геноциду. У контексті практики Міжнародного кримінального трибуналу для Руанди в сучасному міжнародному праві розуміється, що вказане діяння наявне лише тоді, коли воно перебуває у причинному зв'язку з власне актом геноциду. Вітчизняна юридична конструкція «публічні заклики до [вчинення певних дій]» подібного зв'язку не передбачає, а її використання створюватиме небезпеку необґрунтованого застосування серйозних кримінально-правових наслідків, про які йдеться у змінах до Загальної частини КК, що пропонуються цим законопроектом (див. зміни до статей 8, 44, 49, 68, 69, 74, 80 КК). 

9. Стаття 4421 КК покликана забезпечити криміналізацію злочинів проти людяності. Передбачений цією статтею перелік діянь повною мірою, з дотриманням національної юридичної техніки, передбачає зміст статті 7(1) Римського статуту, положення якої у сучасному міжнародному праві розглядається як еталон з точки зору нормативної характеристики цього злочину за міжнародним правом.  

10. У пропонованих примітках до статей 436-4385, 442 і 4421 КК, з метою забезпечення належного правозастосування, наводяться визначення тих понять, тлумачення яких за міжнародним правом відзначається певними специфікою й труднощами або тих, які у кримінальному законодавстві України і міжнародному кримінальному праві мають різний зміст. Також у примітці 2 до статті 437 КК передбачено, що для цілей статей 437-4385, 442 і 4421 цього Кодексу застосовуються положення міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, і звичаєвого міжнародного права, що були чинними на час вчинення відповідного діяння, та з урахуванням практики застосовування цих положень міжнародними судовими установами (трибуналами).

Важливість вказаного положення обумовлена необхідністю забезпечення належної відповідності між конкретними положеннями складів відповідних міжнародних злочинів у КК і міжнародним кримінальним правом, яке відзначається істотною динамікою, зокрема через те, що складається не лише із «статичних» договірних норм, але й із «динамічних» звичаєвих норм, джерелом яких є передусім практика міжнародних кримінальних судів (трибуналів).

 11. Прикінцеві та перехідні положення КК доповнені новим розділом ІІІ, у пункті 1 якого врегульовані особливості застосування Закону України про кримінальну відповідальність до «подій минулого», які вже кваліфікувались за міжнародним правом як злочин геноциду, злочин агресії, злочин проти людяності або воєнні злочини, але ще не передбачалися як злочини за КК.    

Між тим на порядку денному постало питання створення Нацагентства з питань забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства.  

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Владимир Зеленский дает пресс-конференцию, ПРЯМОЙ ЭФИР
Владимир Зеленский дает пресс-конференцию, ПРЯМОЙ ЭФИР
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Калараш
    Андрій Калараш
    суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Дмитро Мальцев
    Дмитро Мальцев
    заступник голови Шевченківського районного суду міста Києва
  • Любов Хилько
    Любов Хилько
    заступник голови Кіровоградського окружного адміністративного суду
загрузка...