Чи може наявність реєстрації бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням

12:19, 21 декабря 2021
Відсутність письмової згоди членів сім’ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням.
Чи може наявність реєстрації бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім’ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди членів сім’ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 334/7341/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради та просила встановити факт спільного проживання з сином у квартирі та визнати за нею право користування цією квартирою.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з січня 2019 року почала проживати у квартирі разом з сином, який тяжко хворів і потребував сторонньої допомоги, у серпні 2019 зверталася до комунального підприємства із заявою про реєстрацію місця проживання в квартирі, проте їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналу ордеру на квартиру та наявністю заборгованості зі сплати за комунальні послуги.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач вселилася до спірного житла з метою здійснення догляду за сином, вказане житло не є її єдиним постійним місцем проживання, оскільки з 1996 року вона зберігає за собою право користування іншим житловим приміщенням – іншу квартири, в якій вона зареєстрована.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що відповідно до частин першої, другої статті 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно зі статтею 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

ВС наголосив, що за змістом статі 65 ЖК УРСР за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні.

Також ВС вказав, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному житловому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім’ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди членів сім’ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Таким чином, посилання позивача на те, що вона вселилася у спірну квартиру як член сім’ї наймача, оскільки доглядала за хворим сином, і внаслідок набула право користування вказаною квартирою, є безпідставними.

Так, встановивши, що позиває має на праві користування інше житло, в якому зареєстрована, а у зв’язку з тимчасовим користуванням квартирою, у якій проживав її син, з метою догляду за ним, в останньої не виникало самостійного права користування спірним житлом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що береться до уваги при встановленні факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Головенко
    Олег Головенко
    суддя Київського окружного адміністративного суду
  • Володимир Донець
    Володимир Донець
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Парінов
    Андрій Парінов
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду