КАС ВС пояснив, яку саме дату слід вважати датою звільнення судді з посади

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 815/5811/16 дійшов наступних висновків:

• на суддю як на особу публічного права із особливим статусом не розповсюджуються загальні норми трудового законодавства;
• датою звільнення судді є дата прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, а не дата відрахування судді зі штату та/або дата наказу про відрахування судді зі штату;
• наказом про звільнення судді не повинно вирішуватися питання про передачу суддею справ, що знаходяться у його провадженні.

Колегія суддів КАС ВС при цьому керувалася наступними мотивами.

Акт про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади є правовою підставою для виникнення або закінчення конкретних трудових відносин особи як судді з державою. У таких відносинах роботодавцем є держава, а на голову суду покладається обов`язок оформити ці відносини та встановити початковий або кінцевий момент їх виникнення з призначенням, пов`язаних з цим, відповідних виплат.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відрахований зі штату суду на підставі постанови ВР України №1603-VIII від 29 вересня 2016 року «Про звільнення судді», яка є належним актом про звільнення судді.

З урахуванням вказаного Верховний Суд дійшов висновку про те, що до повноважень голови суду належить видання відповідного наказу на підставі акту про звільнення судді з посади. Тобто, в контексті спірних правовідносин повноваження голови суду обмежуються виданням наказу про відрахування судді, звільненого ВР  України з посади судді.

Водночас суд зауважує, що статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до повноважень голови місцевого суду не віднесено надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності акту про звільнення судді з посади при прийнятті наказу згідно пункту 4 частини першої даної статті. Видання наказу про відрахування зі штату суду, є належною формою реалізації відповідним суб`єктом своїх владних управлінських функцій.

Колегія суддів Верховного Суду відхилила доводи скаржника про порушення відповідачем статті 40 Кодексу законів про працю України і винесення оскаржуваного наказу у останній день відпустки позивача з огляду на наступне.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі. Разом з тим, з огляду на особливий статус судді, правове регулювання організації праці суддів визначається винятково Конституцією України і Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема статтею 125 вказаного Закону, а не положеннями КЗпП України. Тобто, на суддю як на особу публічного права із особливим статусом не розповсюджуються загальні норми трудового законодавства.

В межах спірних правовідносин, положення норм трудового законодавства, на які посилається позивач, і правові підстави для його звільнення, визначені у постанові ВР України, є різними за своєю правовою природою та предметом правового регулювання.

Отже, враховуючи, що відрахування зі штату суду не є звільненням, а є лише неминучим наслідком такого звільнення на підставі постанови ВР України про звільнення позивача, тому заборона звільнення у період перебування працівника у відпустці, передбачена КЗпП України не має відношення до спірних правовідносин, які вже є наслідком такого звільнення.

Крім того, листом голови Державної судової адміністрації України №10-6529/16 від 14 вересня 2016 року «Про звільнення суддів з посад» визначено, що якщо на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення суддя перебував у відпустці, датою відрахування його зі штату суду є останній день перебування у відпустці.

Судді КАС також зазначили, що Законом України «Про судоустрій та статусу суддів» не передбачено обов`язків судді щодо оформлення та передачі справ у разі припинення ним повноважень.

Отже, оскаржуваним наказом не повинно вирішуватися питання про передачу позивачем справ, що знаходяться у його провадженні, оскільки положенням про автоматизовану систему документообігу суду передбачено розподіл невирішених суддею судових справ за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду.

Обставини справи

Постановою Верховної Ради України №1603-VIII від 29 вересня 2016 року «Про звільнення судді» позивача звільнено з посади судді відповідно до пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді.

Наказом голови районного суду №18-ос від 18 жовтня 2016 року на підставі акта про звільнення судді відраховано позивача зі штату районного суду з 2 листопада 2016 року.

Відповідно до наказу голови районного суду №82-в від 28 липня 2016 року позивачу було надано відпустку тривалістю 58 календарних днів з 5 вересня 2016 року по 2 листопада 2016 року включно.

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії голови районного суду щодо видачі наказу №18-ос від 18 жовтня 2016 року про відрахування позивача зі штату районного суду;

- визнати протиправним і скасувати наказ голови районного суду №18-ос від 18 жовтня 2016 року про відрахування позивача зі штату районного суду;

- допустити негайне виконання рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято до вирішення по суті Вищим адміністративним судом України справи за позовом до Верховної Ради України про визнання незаконною, зокрема, постанови від 29 вересня 2016 року про звільнення позивача з посади судді районного суду, а тому є незаконним і його належить скасувати.

Крім того, позивач зазначив, що його відраховано зі штату районного суду під час знаходження у відпустці та не вирішено питання щодо передачі справ, що перебували у його провадженні.

 Суди першої та апеляційної інстанції у позові відмовили.

Раніше ВП ВС відхилила апеляційну скаргу колишнього судді, який вимагав змінити формулювання причин звільнення

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.