13 дней, когда мы слышим только обещания от партнеров: Зеленский записал обращение 8 марта, ВИДЕО

Президент Украины Владимир Зеленский записал новое обращение, достаточно жесткое по отношению к западным партнерам.

«13 дней, когда мы слышим обещания.

13 дней, когда нам говорят, что вот-вот будет помощь в небе. Будут самолеты. Нам их передадут...

Вина – на оккупантах. Но ответственность за это – и на тех, кто уже 13 дней не может принять где-то там на Западе, где-то в кабинетах очевидно необходимое решение.

На тех, кто еще не обезопасил украинское небо.

От русских убийц.

Кто не спас наши города от авиаударов. От этих бомб, ракет.

Хотя, может.

Кто не помогает снять блокаду

Сотни и сотни тысяч людей в городах на грани – между жизнью и смертью. Буквально.

А не так, как звучит в комментариях политиков о предоставлении Украине жизненно необходимой боевой авиации.

Жизненно необходимая противоракетная оборона.

Жизненно нужно!

Мы слышали много уверений и видели много уговоров.

В частности, о создании гуманитарных коридоров. Чтобы спасти наших граждан в Мариуполе.

Но они не сработали.

Все не сработали. Пока что.

И у меня нет больше времени ждать», - сказал Зеленский.

Еще один важный месседж касался Красного Креста.

«Знаете, мне сказали, что Красный Крест, Международный Красный Крест, запрещает нам использовать эмблему на наших машинах. Выполняющие гуманитарные миссии. Запрещает красный крест, как будто это их собственность.

И это показательно.

Это говорит очень многое.

О том, что некоторые люди, очень влиятельные, решили поставить крест на украинцах.

Но я этого не допущу», - Зеленский.

Українці! Українки!

Завжди цього дня ми вітаємо зі святом. Зі святом весни. Українських жінок, наших дівчат, дружин, матерів.

Завжди.

Але не сьогодні.

Сьогодні я просто не можу сказати вам традиційні слова. Я не можу просто привітати. Не можу. Коли стільки смертей. Коли стільки горя. Коли стільки страждань.

Коли триває війна. Повномасштабна терористична війна проти нашого народу. Народу України.

Окупанти знову бомбили Суми. Авіабомбами. Наше мирне місто, яке ніколи в своїй історії не загрожувало Росії! Добра, тиха, душевна Сумщина! Яку перетворюють на пекло.

Маріуполь. Мирне і працьовите місто без будь-якої внутрішньої злоби. Його оточили. Заблокували. І спеціально виснажують. Спеціально катують. Окупанти свідомо відключають звʼязок. Свідомо блокують підвезення їжі, постачання води. Відключають електрику.

В Маріуполі вперше за десятки років, вперше мабуть з часів вторгнення нацистів, від зневоднення померла дитинка.

Почуйте мене, сьогодні, шановні партнери!

Від зневоднення померла дитина. У 2022 році!

Ми боремось вже тринадцятий день. Знищуємо окупантів всюди, де можемо. Всюди. Але є небо. Сотні російських крилатих ракет. Сотні бойових літаків окупантів. Сотні гвинтокрилів. Так, ми їх знищуємо.

Росія за минулі 30 років не втратила стільки авіаційної техніки, скільки за ці 13 днів в Україні.

Але у них ще достатньо машин для вбивства. Ще достатньо ракет для терору. Ще достатньо пʼятисот-кілограмових бомб, щоб скидати їх на нас, на звичайних людей. На Чернігів і Київ. Одесу і Харків. Полтаву і Житомир. На десятки й десятки українських міст. На мільйонимирних українських людей.

13 днів, коли ми чуємо обіцянки. 13 днів, коли нам кажуть, що ось-ось буде допомога у небі. Будуть літаки. Нам їх передадуть...

Провина за кожну смерть кожної людини в Україні від авіаударів та у заблокованих містах – безумовно, на російській державі, на російських військових. На тих, хто віддає і хто виконує злочинні накази. Хто порушує усі правила ведення війни. Хто свідомо знищує Український народ.

Провина – на окупантах. Але відповідальність за це – і на тих, хто вже 13-ть днів не може ухвалити десь там, на Заході, десь там у кабінетах очевидно необхідне рішення. На тих, хто досі не убезпечив українське небо. Від російських вбивць.

Хто не врятував наші міста від авіаударів. Від цих бомб, ракет. Хоча може.

Хто не допомагає зняти блокаду.

Сотні й сотні тисяч людей у містах на грані – між життям і смертю. Буквально.

А не так, як звучить у коментарях політиків про надання Україні життєво необхідної бойової авіації. Життєво необхідної протиракетної оборони.

Життєво необхідно!

Ми чули багато запевнень і бачили багато домовленостей.  Зокрема, про створення гуманітарних коридорів. Для порятунку наших громадян у Маріуполі. Але вони не спрацювали. Всі не спрацювали. Поки що. І у мене немає більше часу чекати. У нас немає. В Маріуполі більше часу чекати.

Це окупанти хочуть, щоб наші люди вмирали. Не ми. Ми відправили колони з гуманітарною допомогою в Маріуполь. Там усе необхідне! Ми відправили транспорт для порятунку людей. Водії усе розуміють. Це герої. Хоробрі люди! Розуміють, що російські війська можуть просто розстріляти цей транспорт в дорозі. Як вони вже вбивали людей, які намагались просто вийти на безпечну територію із зони бойових дій.

Але якщо ви розстріляєте ще й цей транспорт, ще й цих людей, знайте: це буде на очах в усього світу.

Усі будуть свідками. Й усі будуть свідчити.

Коли кожного – я повторюю це: кожного – хто віддає і виконує нелюдські накази, жорстко будуть судити. І засудять

Ми бачили конкретну згоду російської сторони для організації евакуаційного коридору з міста Суми. І не тільки для наших людей. Для сотень іноземців. Громадян Індії, Китаю. Це студенти, які навчалися у Сумах.

Ви знаєте, мені сказали, що Червоний Хрест, Міжнародний Червоний Хрест, забороняє нам використовувати емблему на машинах, які виконують гуманітарні місії. Забороняє червоний хрест, ніби це їхня власність.

І це показово. Це говорить дуже багато про те, що деякі люди, дуже впливові, вирішили поставити хрест на українцях.

Але ми цього не допустимо. І я цього не допущу.

Наші друзі. Вони поруч з нами.

Я буду звертатися безпосередньо до народів світу, якщо лідери світу не докладатимуть усіх зусиль, щоб зупинити цю війну. Цей геноцид.

Звичайно, ми продовжуємо говорити з партнерами. З лідерами, парламентарями усіх країн, які знають, як допомогти Україні. У нас дуже насичена переговорна доба.

Я говорив з президентом Литви Гітанасом Науседою. Народ Литви стоїть пліч-о-пліч з українцями завжди у цій боротьбі. Ми відчуваємо допомогу і цінуємо.

Говорив з президентом Європейської ради, нашим другом Шарлем Мішелем. Говорив і з прем’єр-міністром Індії паном Моді.

Але є речі, які вирішуються не у переговорах. Які не залежать безпосередньо від нас.А тільки – від людяності, яка має перемогти у провідних столицях. Має перемогти страх. Має перемогти будь-які вигоди.

І тоді ми побачимо, що українське небо – безпечне. Українські міста – розблоковані.

Ми можемо зробити це разом як люди зі світом. А якщо світ буде осторонь – він втратить себе. Назавжди. Бо є безумовні цінності. Для всіх однакові. Передусім це життя. Право на життя для кожного.

Саме те, за що ми боремось в Україні. Дуже міцно, з нашими військовими. Саме те, чого нас хочуть позбавити ці слабкі окупанти.

Саме те, що повинен захистити весь світ.

Слава Україні!

Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Youtube Право ТВ, а также на нашу страницу в Facebook, Viber и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.