Як Вищий антикорупційний суд буде розглядати заяви про стягнення активів в дохід держави: ухвалено закон

21 квітня Верховна Рада ухвалила Закон  «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб» (законопроект 7194). Наразі він очікує підпису Президента Володимира Зеленського.

Так, у Законі «Про санкції» перелік видів санкцій доповнено наступними:

блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти  дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чиопосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (ч. 1 статти 4 закону доповнено пунктом 1-1)

Блокування активів

Забезпечення реалізації санкції у виді блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами у межах наданих їм повноважень.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вживає заходів щодо виявлення та розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України.

Під час виконання повноважень щодо виявлення та розшуку активів, що  підлягають блокуванню, НАЗК користується    всіма    правами,    наданими    йому    Законом     «Про запобігання корупції».

НАЗК має право залучати до виявлення та розшуку таких активів інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ці органи забезпечують сприяння НАЗК у виявленні та розшуку відповідних активів, у межах прав та можливостей, наданих їм законодавством, яке регулює статус та організацію їхньої діяльності.

У разі виявлення незаблокованих активів НАЗК звертається до відповідних органів та/або посадових осіб з вимогою вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися цими активами. Така  вимога НАЗК є обов’язковою  та підлягає негайному виконанню.

Стягнення активів у дохід держави

Заява щодо застосування санкції стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними подається НАЗК до суду в порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону. Рішення щодо застосування вищеназваної санкції приймається судом у порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону.

А саме, стаття 5-1 передбачає підстави, умови та порядок стягнення активів фізичних або юридичних осіб в дохід держави:

Зокрема, санкція, передбачена пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону (тобто, стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними), має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких  дій іншими особами, в тому числі, до резидентів у розумінні Закону «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

Ця санкція може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів.

Накладення на активи арешту, встановлення щодо них мораторію чи будь-яких інших обтяжень (заборони розпоряджатися або користуватися ними), а також перебування таких активів у заставі не перешкоджає стягненню  цих активів в дохід держави.

Порядок розгляду заяви НАЗК у ВАКС

За наявності підстав та умов, НАЗК звертається до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із заявою про застосування до відповідної фізичної або юридичної особи санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів.

Заява розглядається суддею ВАКС одноособово протягом десяти днів з дня її надходження до суду.

Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням про дату, час  та місце судового засідання заявника та особи, щодо якої ставиться питання про накладення санкції.

Оголошення на офіційному веб-сайті ВАКС про розгляд такої Заяви, надсилання судової повістки-повідомлення на офіційні електронні адреси (у разі їх наявності) заявника та особи, щодо якої ставиться питання про накладення санкції у вигляді стягнення, а також надсилання відповідної судової повістки-повідомлення на офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи чи зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи (у разі наявності у суду таких відомостей) вважається належним повідомленням цих осіб про дату, час і місце розгляду заяви.

Неявка в судове засідання зазначених осіб не перешкоджає розгляду заяви по суті та не може бути підставою для  зупинення строків її розгляду, перенесення засідання на інший час чи дату або  оголошення перерви в судовому засіданні.

Під час розгляду заяви заявник та особа, щодо якої ставиться питання про стягнення мають право: ознайомлюватися з матеріалами, що подаються суду, подавати докази, ставити питання, надавати пояснення суду, заявляти обґрунтовані клопотання, викладати свої заперечення, користуватися правовою допомогою.

При розгляді заяви Вищий антикорупційний суд встановлює наявність або відсутність підстав та умов для застосування санкції у вигляді стягнення.

За результатами розгляду заяви Вищий антикорупційний суд ухвалює одне з таких рішень:

про застосування до фізичної або юридичної особи санкції (стягнення);

про відмову у задоволенні заяви.

Копія рішення Вищого антикорупційного суду не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається заявнику та особі, щодо якої ставилося питання про накладення санкції.

Рішення ВАКС набирає законної сили у п’ятиденний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення, упродовж  якого воно може бути оскаржене НАЗК та особою, прав та законних інтересів якої воно стосується, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Подання апеляційної скарги зупиняє сплив строку набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга розглядається суддею Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду одноособово протягом п’яти днів з дня її надходження до суду.

Про розгляд апеляційної скарги учасники повідомляються шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду. За потреби суд, що розглядає таку апеляційну скаргу, може викликати в судове засідання цих або  будь-яких інших осіб.

Неявка зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не може бути підставою для зупинення строків її розгляду, перенесення засідання на інший час чи дату або оголошення перерви в судовому засіданні.

Суддя Апеляційної палати ВАКС переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та  вимог апеляційної скарги.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд ухвалює одне з таких рішень:

про залишення судового рішення без змін, а скарги без задоволення;   про зміну судового рішення;

про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Рішення суду про застосування санкції у вигляді стягнення в день набрання ним законної сили надсилається Кабінету Міністрів України для визначення суб’єкта, порядку та  способу його виконання.

Міністерство юстиції України забезпечує виконання цього рішення в частині стягнення в дохід держави активів, що знаходяться чи зареєстровані за  межами України.

Захист викривачів

Також закон доповнено статтею 5-2 «Захист та гарантії безпеки осіб, які повідомили про активи»

Так, фізичні особи, які повідомили Національне агентство з питань запобігання корупції про активи, а також їхні близькі особи перебувають під захистом держави.

Заборонено розкривати будь-яку інформацію про осіб, зазначених у частині першій цієї статті, третім особам, які не залучаються до реалізації заходів, спрямованих на застосування санкцій, крім випадків, установлених законом.

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, у зв’язку із здійсненим повідомленням про активи, правоохоронними органами до них можуть  бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист  від протиправних посягань заходи, передбачені Законом «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Такі викривачі не несуть юридичної відповідальності за повідомлення, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов’язків або зобов’язань. Таке повідомлення не може розглядатися як порушення умов конфіденційності, передбачених цивільним, трудовим або іншим договором (контрактом).

Фізична особа,   яка   повідомила   про   активи,  звільняється від цивільно- правової відповідальності за майнову та/або моральну шкоду, завдану внаслідок здійснення повідомлення, крім випадку здійснення завідомо неправдивого повідомлення.

Для захисту прав та представництва своїх інтересів фізична особа,   яка   повідомила   про   активи,   може користуватися всіма видами  правової допомоги, передбаченої Законом «Про безоплатну правову допомогу», або залучити адвоката самостійно.

Застосування санкції у вигляді стягнення активів є винятковим заходом, обумовленим гостротою становища та необхідністю досягнення цілей, визначених частиною першою статті 1 цього Закону, в умовах правового режиму воєнного стану.

Ця санкція може бути застосована лише щодо осіб, на яких накладено санкцію у виді блокування активів за рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, прийнятими після набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб».

Справи, розпочаті в період дії правового режиму воєнного стану, в яких на момент припинення або скасування такого режиму не було ухвалене остаточне рішення, розглядаються в порядку, визначеному цим Законом.

Застосування санкцій здійснюється в порядку, визначеному виключно цим Законом, та не потребує внесення змін до інших законодавчих актів, які  регулюють статус та організацію діяльності органів державної влади,  пов’язану із застосуванням цих санкцій, а також актів, що стосуються питань організації діяльності судів та здійснення ними правосуддя.

У разі стягнення такого майна (активів) в дохід держави як санкції відшкодування його вартості не здійснюється.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.