Антирейдерський закон 3774 прийнято: як зміниться процедура оскарження

12 травня Верховна Рада ухвалила в цілому як закон «антирейдерський» законопроект 3774 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству. Зауважимо, що він поданий народними депутатами Ігорем Фрісом, Галиною Янченко, Андрієм Костіним, Володимиром Ватрасом та ін. ще у липні 2020 року і з тих пір зазнав суттєвих змін.

Директор департаменту Міністерства юстиції - керівник Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик звернув увагу на наступні новації.

1) Визначається алгоритм дій державного реєстратора у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до ДРП або ЄДР іншими особами (наприклад, у разі постійних, але безуспішних, кібератак, які реєстри МЮ зазнають з 24 лютого).

У разі такого виявлення реєстратор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Мін‘юсту про зазначений факт, а також про усі відомі йому рішення (дії) у відповідному державному реєстрі, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

2) Запроваджується присічний строк на звернення із скаргою

(так, нарешті, вирішується проблема скарг на реєстраційни дії з моменту вчинення яких минуло декілька років).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції, якщо з моменту прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності їх вчинення не минуло одного року, а рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту – 6 місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності.

«Наразі з огляду на відсутність відповідного обмеження Мін’юст розглядає скарги на рішення, з моменту прийняття яких минуло багато років, що, звісно, не сприяє стабільності цивільного обігу та гарантіям прав», - зауважив він.

3) Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності сплинуло більше 2 місяців, а у випадку оскарження рішення територіального органу Мін’юсту – більше місяця, скаржник обов’язково має зазначати у скарзі відомості про дату, коли дізнався про порушення своїх прав.

4) Строк оскарження рішення територіального органу Мін‘юсту збільшено з 15 днів до 1 місяця.

Крім того, визначені правила обрахування строків подання скарги.

5) Розширено коло рішень, що прийматимуться за результатами розгляду скарг.

Так, скарга повертатиметься, якщо вона:

а) подана особою, яка не має на це повноважень;

б) НЕ містить відомостей про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов’язковим).

Повернення скарги не позбавляє права на повторне її подання у встановленому порядку.

Крім того, перебіг строку на оскарження ЗУПИНЯТИМЕТЬСЯ з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику, що важливо для скаржника, який подаватиме скаргу повторно після її повернення та усунення недоліків.

6) Розширено підстави для прийняття рішення для залишення скарги без розгляду, серед яких:

1. закінчення строку подання скарги;

2. наявність рішення з того самого питання про задоволення чи відмову у скарзі;

3. відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;

4. поданння скарги особою, права якої не порушено або яка не має на це повноважень;

5. заява самого скаржника про залишення скарги без розгляду.

7) МЮ зможе об’єднувати розгляд декількох скарг, що сприятиме своєчасному, всебічному та об’єктивному встановленню відповідних обставин.

У такому випадку строк розгляду обраховуватиметься з дня надходження першої зі скарг.

8) Законом запроваджено проведення окремих реєстраційних дій в ЄДР без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

 Для прикладу, самостійно можна буде провести державну реєстрацію ФОП чи припинення ФОП (крім випадку припинення такої діяльності у зв’язку з її смертю, оголошенням померлою чи визнанням безвісно відсутньою), або зареєструвати змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи), - за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами.

При цьому законодавець також подбав і про захист прав суб’єктів такої реєстрації, зауваживши, що реєстраційна дія в ЄДР, проведена в автоматичному режимі, може бути оскаржена до:

 а) суду;

 б) Міністерства юстиції України.

«Прийняття цього законопроекту особливо актуальне зараз, враховуючи відновлення роботи державних реєстрів та операцій з нерухомістю. Він допоможе убезпечити і бізнес, і громадян від спроб реєстраційного мародерства», – наголосила Галина Янченко.

Вона також додала, що одне з основних нововведень – інформування власника майна телефоном в режимі реального часу про нотаріальну дію з його активом. Як громадян, так і бізнесу.

«Законопроєкт запроваджує інформування в режимі реального часу засновників (учасників) юридичних осіб, керівника юрособи засобами телекомунікаційного зв’язку про проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи. Тобто щойно хтось спробує перереєструвати ваш бізнес, ви одразу ж отримаєте сповіщення про це на телефон. Для цього контактні дані власника мають бути внесені в ЄДР. Таким чином, «провернути» рейдерську атаку непомітно буде неможливим», – пояснила Галина Янченко.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.