«Реформа» КСУ: Сергій Головатий нагадав законодавцям, що вони отримали висновки про зміни у процедурі добору до КСУ 7 років назад

До Дня Конституції України 28 червня Конституційний Суд України провів у режимі онлайн Міжнародну конференцію на тему: «Роль Конституційного Суду України в реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі». Захід організували Конституційний Суд України та Національна академія правових наук України за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Президентка Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) Клер Базі-Малорі під час свого вступного слова закликала органи державної влади Україні ще раз подивитися на те, що радила ВК в конктесті діяльності КСУ. «Ми вважаємо, що Україна дотримуватиметься наших рекомендацій на своєму шляху до ЄС. Це зокрема стосується забезпечення повної незалежності судової системи, що буде конче потрібним під час реконструкції та відновлення України», - зазначила вона.

На завершення Міжнародної конференції заступник Голови Конституційного Суду Сергій Головатий, який модерував захід, зауважив, що багато тем обговорювалося, але дещо не прозвучало.

«У певний момент виникла занепокоєність в самому Суді і, я думаю, що й поза межами Суду, коли було кинуто фразу, що хтось буде переглядати доцільність існування Конституційного Суду в Україні. А сьогодні, це занепокоєння не прозвучало. А чому? Будемо дякувати Європейській Комісії і Європейській Раді за те, що в перелік із семи завдань для влади на першому місці поставили те, що стосується Конституційного Суду.

Значить, Європейський Союз вирішив, що орган конституційної юрисдикції в Україні буде існувати. Єдине потрібно щось зробити такого, щоб він був кращий. Отже, занепокоєність можна поховати. Конституційний Суд в Україні, як і заплановано було в 1996 році, буде існувати», - зазначив він.

Сергій Головатий зауважив, що наразі пропозиції про зміни у процедурі добору суддів КСУ чомусь називають «новою реформою Конституційного Суду» і чекають цієї реформи не від парламенту, а від самого КСУ.

«У широкому загалі, в суспільстві, журналісти, політологи, експерти говорять про «реформу Конституційного Суду». Але я вам скажу, що перше питання із цих семи пунктів (прийняти та впровадити законодавство про порядок відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх добропорядності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії - прим. ред.) було записане в документі Венеційської Комісії ще в 2015 році. Сім років минуло відтоді. Другий документ Венеційської Комісії, де говориться чітко про те, що має бути конкурсний добір, куди має входити міжнародний елемент, це документ – Невідкладний Висновок Венеційської Комісії про реформу Конституційного Суду України від 2020 року. І останній, третій, документ Венеційської Комісії – від березня 2021 року. Тоді скажіть, до чого тут «реформа Конституційного Суду України»?»

Отже, за весь цей час законодавець не надав свого бачення у конкретно втіленому документі стосовно рекомендованих ВК змін, а від КСУ продовжують чекати «самореформування».

За його словами, експерти також не згадують те, що півтора року Суд працює у складі 14 з 18 суддів. Це ускладнює роботу, але суб’єкти формування не поспішають із вирішенням проблеми.

«А що це значить, щоб ухвалити рішення? А це десять. Це значить дві третини. Скажіть, будь ласка, кожен орган здатен працювати, ухвалювати рішення двома третинами? Тим більше в доктринальному плані – коли відбувається доктринальна суперечка або дискусія. Це надзвичайно важко. Але ніхто не сказав, чи за 25 років своєї діяльності Конституційний Суд зазнавав політичного тиску. Адже можна зрозуміти політичні інституції, які не задоволені діяльністю Конституційного Суду. Це норма, це нормально. Бо вони часто жадають рішень на свою догоду, на свої політичні інтереси. Але це не наше завдання – задовольняти політичні потреби політичних інституцій.

Тому, в цих усіх умовах сьогоднішня діяльність Конституційного Суду, включно з воєнним станом і попередніх умовах, у такому складі – недоукомплектованості. А Венеційська Комісія неодноразово рекомендувала українській владі забезпечити механізм, щоби був повний склад. Тобто, коли є вакансія судді і політична інституція не заповнює її, то суддя, як і в Європейському суді, залишається на посаді. Він залишається доти, щоб вісімнадцять суддів було безперервно», - зазначив Сергій Головатий.

«Попри все, я хочу висловити свою впевненість в одному: Конституційний Суд доводить те, що він відданий ідеалам і цінностям на яких засновано Європейський Союз і, що він і професійно, інституційно, і навіть в незаповненому складі здатен робити і буде робити те, до чого він покликаний. Тому що стійку і правдиву демократію, що є однією з тих цінностей на яких засновано Європейський Союз, можна збудувати лише тоді, коли конституційна конструкція є міцною. А наша конституційна конструкція, яку забезпечує Конституція України, є міцною. Але ця конституційна конструкція завжди буде міцною, і її інституційне забезпечення гарантування буде тоді вдалим, коли все це буде спиратися на ще один європейський ідеал – правовладдя. Ми здатні це робити й надалі», - підкреслив він.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.