Искреннее раскаяние лица возможно на любой стадии уголовного процесса – Верховный Суд

Искреннее раскаяние лица возможно на любой стадии уголовного процесса, как до внесения сведений в Единый реестр досудебных расследований (например, при явке с повинной), так и после их внесения, на досудебном расследовании или при рассмотрении дела в суде. Соответствующую позицию высказала коллегия судей Второй судебной палаты Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда в решении от 23 января 2024 года по делу №283/2169/19.

Коллегия добавила, что для признания искреннего раскаяния обстоятельством, смягчающим наказание, не имеет значения, на какой стадии оно произошло, решающим является установление факторов, свидетельствующих о подлинности, искренности признания вины, путем соответствующего отношения к содеянному, что предполагает должную критическую оценку виновным своего противоправного поведения, его осуждение и желание уладить вину и должно подтверждаться конкретными действиями, направленными на исправление обусловленной уголовным правонарушением ситуации.

Обставини справи

Керуючи технічно справним автомобілем, обвинувачений в порушення вимог пп. 12.4, 12.9 (б) ПДР перевищив допустиму швидкість руху в населеному пункті на 73 км/год, при виникненні небезпеки або перешкоди, яку об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу, порушуючи вимоги п. 10.1 ПДР, перед зміною свого напрямку руху, не переконався у безпечності свого маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив наїзд на велосипедиста. В результаті ДТП потерпілий помер.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Відповідно до ст. 75 КК звільнив особу від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Апеляційний суд скасував цей вирок в частині призначеного покарання і постановив новий вирок, яким призначив винному покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про скасування вироку в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням, належним чином не врахував дані про обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, займається суспільно корисною діяльність (керівник благодійного фонду), є особою з інвалідністю ІІІ групи, у скоєному щиро розкаявся, повністю відшкодував потерпілій завдану шкоду.

Позиція Верховного Суду

ККС ВС залишив без зміни вирок апеляційного суду. ККС вказує, що якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують її щире каяття. Про щирість каяття особи свідчить і поведінка її після вчинення злочину.

З матеріалів даного кримінального провадження убачається, що поведінка засудженого як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду, а саме невизнання ним вини та намагання перекласти вину на загиблого, не свідчила про наявність щирого каяття. Адже розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.

Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Крім того, щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРДР (наприклад, при з'явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що Об’єднана палата ККС ВС висловилася щодо тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану» при кваліфікації крадіжки, за яку законодавець під час війни передбачив безальтернативну санкцію позбавлення волі від 5 років.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.