Судді КАС ВС обговорили актуальні питання правозастосування при розгляді податкових спорів

19:50, 17 июня 2021
Під час круглого столу обговорили низку важливих аспектів.
Судді КАС ВС обговорили актуальні питання правозастосування при розгляді податкових спорів
Джерело фото: Верховний Суд

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович та судді КАС ВС Ірина Желтобрюх, Ігор Олендер взяли участь у круглому столі на тему «Актуальні питання правозастосування при розгляді податкових спорів». Захід відбувся 11 червня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, передає офіційний сайт ВС.

Виступаючи з вітальним словом, Михайло Смокович наголосив на актуальності обраної теми, адже левову частку спорів становлять саме справи у сфері податкових правовідносин.

Надалі планується проведення подібних заходів і в інших регіонах України, оскільки такі заходи допомагають науковцям, працівникам податкових органів, суддям різних інстанцій обговорити актуальні питання, які виникають у сфері податкових правовідносин та захисту платників податків. На переконання голови КАС ВС, на такому майданчику дискусії будуть надзвичайно цікавими, а їх результати можуть бути використані для успішного вдосконалення правозастосовної практики.

Суддя КАС ВС Ігор Олендер висвітлив практику Верховного Суду щодо реєстрації податкових накладних.

Так, доповідач розповів про постанову ВС від 12 листопада 2020 року у справі № 240/3906/19. У цій справі суд дійшов висновку, що віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує прав та інтересів, оскільки не породжує правових наслідків для суб’єктів відповідних правовідносин. Інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Говорячи про строки звернення до суду, Ігор Олендер звернув увагу на позицію, викладену в постанові ВС від 16 грудня 2020 року у справі № 520/3902/2020. Позиція суду полягає в тому, що коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, то строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Розповів суддя і про постанову ВС від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, у якій суд дійшов висновку, що при оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів.

Крім того, доповідач звернув увагу на те, що для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом необхідно дотримуватися вимоги чіткості та недвозначності щодо інформації, зазначеної у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (постанова ВС від 3 червня 2021 року у справі № 2040/7098/18).

Ігор Олендер проаналізував постанову ВС від 31 січня 2020 року у справі № 821/819/17. У цій справі суд дійшов висновку, що установлення причин, які зумовили пропущення строку на реєстрацію податкових накладних та/або розрахунку коригування, а також невчинення платником податків усіх залежних від нього дій з метою належного виконання податкового обов’язку щодо своєчасної реєстрації таких документів, є обов’язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням і застосування заходів відповідальності.

Звернув увагу суддя також на підстави звільнення від застосування штрафних санкцій при порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних, серед яких: відсутність вини платника податків, наявність обставин непереборної сили, помилковість дій щодо податкової накладної та/або розрахунку коригування, невиконання обов’язків податкового органу.
Суддя КАС ВС Ірина Желтобрюх розповіла про актуальну практику ВС щодо строків звернення до суду у справах про оскарження рішень податкового органу.

Говорячи про застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суддя проаналізувала правову позицію, викладену в постанові ВС від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18. У цій справі судова палата дійшла висновку, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов’язань або інші рішення) об’єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк – якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України (обчислюється з дня вручення скаржнику рішення); б) шестимісячний строк – якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПКУ (обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою).

Доповідачка звернула увагу і на постанову ВС від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, яка стосувалася строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження.

Ірина Желтобрюх також розповіла про постанову ВС від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19, у якій суд дійшов висновку, що оскільки в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не визначено детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не встановлено строків звернення до суду в такому випадку, то строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, визначається ч. 4 ст. 122 КАС України і становить три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

Раніше ми публікували огляд актуальної судової практики КАС ВС за березень 2021 року. Також доступний огляд за квітень 2021 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
Loading...
Главное за день
загрузка...