Председатель Верховного Суда Станислав Кравченко обсудил с представителями Венецианской комиссии законопроект о полиграфе для судей

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко обговорив під час зустрічі з представниками Венеційської комісії законопроект про поліграф для суддів.

Він наголосив, що судді свідомі того, що довіру суспільства треба завойовувати наполегливою роботою, і самовіддано працюють над цим, повідомляє ВС. 

Кравченко нагадав, що 4 серпня 2023 року Пленум Верховного Суду звернувся до парламенту з висновком щодо зазначених законодавчих ініціатив, у якому висловив свої застереження стосовно запропонованих змін та вказав на необхідність їх доопрацювання.

Так, на переконання Пленуму ВС, окремі положення вказаних законопроєктів створюють загрозу для незалежності судової гілки влади та призведуть до порушення принципу суддівської незалежності.

Зокрема, щодо ідеї запровадження процедури моніторингу роботи суду Пленум ВС припустив, що в її основі лежить така гіпотеза: якщо суддя певного суду вчинив дії, які мають ознаки кримінального правопорушення і стосовно яких йому повідомлено про підозру, є імовірність, що в цьому суді працюють й інші судді, які вчиняли подібні дії.

Попри те, що такий наслідок для інших суддів не можна вважати в класичному сенсі відповідальністю, перевірка всіх суддів через дії одного судді є негативним наслідком для цих суддів. Тому така колективна перевірка має оцінюватися через призму стандартів індивідуальної / колективної відповідальності суддів.

До того ж законопроєкти передбачають проведення невідкладного моніторингу роботи ВС не пізніше 14 днів з дня набрання чинності відповідними законодавчими змінами, однак, за словами Станіслава Кравченка, виконати цю вимогу в такий короткий строк неможливо. Крім цього, така норма розширить повноваження Вищої ради правосуддя і водночас покладе на неї додаткове навантаження при тому, що за період відсутності повноважного складу ВРП на її розгляд надійшло близько 11 тис. скарг.

Разом із тим сам предмет моніторингу залишається незрозумілим. Якщо йдеться про перевірку доброчесності й майнових декларацій суддів, то, за наявності підстав, проведенням цих процедур на постійній основі опікуються Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Національне агентство з питань запобігання корупції, тож необхідності в ухваленні додаткових законодавчих норм і дублюванні цих їхніх повноважень немає. При цьому якщо йдеться про перевірку судових проваджень, то ніхто не має права втручатися в процесуальну діяльність.

Станіслав Кравченко також додав, що запровадження перевірки суддів із застосуванням поліграфа несе загрозу суддівській незалежності та ризик, що ця процедура буде використовуватися з метою помсти судді за ухвалене ним рішення. До того ж повністю спиратися на результати таких досліджень не можна, адже наукова достовірність результату тесту на поліграфі є незначною.

Таким чином, доцільність запровадження нових процедур перевірки суддів, а також фактична можливість їх реалізації викликають сумніви. Особливо в тому контексті, що на сьогодні вже є численні механізми перевірки суддів, їхньої доброчесності та майнового стану.

Після виступу Станіслав Кравченко відповів на запитання представників Венеційської комісії стосовно обговорюваних законопроєктів.

Зустріч відбулась у межах підготовки Венеційською комісією висновку на останні законодавчі ініціативи парламенту стосовно запровадження процедури моніторингу діяльності судів. За твердженнями представників Комісії, ухвалення висновку заплановане на 6 жовтня 2023 року.

Раніше ми писали, що пленум Верховного Суду визнав законопроекти про поліграф для суддів такими, що порушують принципи незалежності суддів. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.