Право на справедливий суд та на повагу до приватного життя: огляд практики ЄСПЛ

20:58, 14 ноября 2019

ЄСПЛ роз’яснив окремі позиції.

Право на справедливий суд та на повагу до приватного життя: огляд практики ЄСПЛ

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд оприлюднив огляд практики Європейського суду з прав людини. У ньому є опис чотирьох справ проти України.

Так, у справі BEREZOVSKIYE v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв’язку з неправомірною відмовою національних судів розглянути скаргу заявника з огляду на стверджуване ними пропущення строку оскарження судового рішення.

У справі GORBATYUK v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення аналогічних положень Конвенції, однак через нездатність органів державної влади забезпечити заявниці право на доступ до суду з метою поновлення своєї дієздатності.

Справа ZABARA v. UKRAINE стосувалася констатованого ЄСПЛ порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) у зв’язку з надмірною тривалістю судового провадження щодо заявниці та відсутністю ефективного засобу правового захисту в цьому відношенні.

У справі RYABININ AND SHATALINA v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя), оскільки кореспонденцію першого заявника регулярно перевіряли працівники установи виконання покарань. Окрім того, ЄСПЛ констатував, що у цій справі держава не дотрималася свого зобов’язання за ст. 34 Конвенції (індивідуальні заяви) щодо першого заявника.

Вартою окремої уваги у цьому огляді є справа HERBAI v. HUNGARY, відповідно до обставин якої заявника було звільнено з роботи в банку з огляду на стверджуване порушення ним заборони публікувати офіційно або неофіційно будь-яку інформацію, яка стосується функціонування та діяльності його роботодавця.

Констатуючи у цій справі порушення права заявника на свободу вираження поглядів, регламентованого ст. 10 Конвенції, ЄСПЛ вказав, що ані банк, ані органи судової влади не спромоглися продемонструвати, як саме висловлена заявником інформація могла негативно вплинути на банк.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як забезпечити коректність цитування рішень Європейського суду з прав людини.