Баланс держслужбовця між лояльністю до служби та нетерпимістю до корупції: позиція ЄСПЛ

Бажання чиновника поділитися з усіма тими негативними процесами, що відбуваються на державній службі, може бути обмежене з метою захисту репутації інших осіб. Але таке втручання у свободу вираження поглядів має відповідати критерію пропорційності. На цьому наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Горяйнова проти України» (заява № 41752/09), передає «ECHR. Ukrainian Aspect».

У березні 2007 року в Інтернеті був оприлюднений лист старшого прокурора Одеської обласної прокуратури Ауріки Горяйнової до Генпрокурора, в якому висловлювалося занепокоєння щодо корупції місцевих прокурорів. Зокрема, вона посилалася на передбачуваний тиск на прокурорів для незаконних дій в обмін на прибуток або звільнення, якщо б вони не погодились.

Жінку одразу звільнили з посади, а органи прокуратури встановили, що її заяви були «необґрунтованими, неправдивими та образливими», а також те, що вона розповсюджувала конфіденційну інформацію про прокуратуру, що складало службовий злочин, який дискредитував її як прокурора.

Горяйнова оскаржувала це рішення в національних судах, стверджуючи, що вона неодноразово намагалася висловити своє занепокоєння вищому керівництву установи, але марно. Тому звернулася до ЗМІ. Але суди стали на бік прокуратури.

Тому ексчиновниця звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Горяйнова стверджувала, що її звільнення за публікацію відкритого листа порушило право висловлювати свою точку зору на ситуацію у роботі. Альтернативних способів повідомити про неправомірні дії, свідком яких вона була, в жінки не було.

Суд у Страсбурзі погодився, що в даному випадку могла існувати легітимна мета для втручання у свободу слова, а саме – захист репутації інших осіб. Але втручання все ж не було пропорційним.

Адже суди не врахували необхідний тут баланс між лояльністю держслужбовця та суспільним інтересом щодо протиправних дій чиновників. Також суди не аналізували характер та правдивість тверджень у зверненні, мотиви його оприлюднення та можливість порушення цих питань перед керівництвом прокуратури. Крім іншого, суди не дослідили, яку саме шкоду було завдано державній установі через публікацію звернення.

На цих та інших підставах ЄСПЛ констатував порушення конвенційних гарантій та присудив 4,5 тис. євро компенсації завданої моральної шкоди.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ висловився щодо умов розкриття журналістського джерела для розслідування злочину. 

Додамо, що ЄСПЛ постановив рішення у справі про затримання без дозволу суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.