ВС висловився щодо визначення в договорі строку нарахування штрафних санкцій

Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема мають право пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №  916/1777/19.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

 Розмір санкцій може бути встановлено договором:

• у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання;
• у певній, визначеній грошовій сумі;
• у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов’язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК України), зокрема можуть пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені за період прострочення грошового зобов’язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано, є помилковим.

Раніше ми розповідали, яка заборгованість вважається безнадійною.

Також «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо правил виключної підсудності відносно нерухомого майна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.