ККС ВС розповів про відповідальність за подання податкової звітності з недостовірними показниками

Директор приватного підприємства, який не вжив заходів щодо перевірки показників податкової звітності з податку на додану вартість вказаного підприємства та допустив подальше подання податкової звітності з недостовірними показниками щодо відповідних податкових зобов’язань цього підприємства упродовж шести місяців 2015 р., підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК з огляду на те, що на час розгляду кримінального провадження апеляційним судом закінчився перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, який розпочався з моменту подання останнього податкового звіту. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 184/1631/18.

 Обставини справи

ОСОБА_1, директор ПП, не вжив заходів щодо перевірки показників податкової звітності з ПДВ ПП, що була складена особою, діяння якої розслідуються у іншому кримінальному провадженні, та допустив подальшу подачу засобами електронного зв’язку податкової звітності з недостовірними показниками щодо податкових зобов’язань з ПДВ ПП за звітні періоди, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету держави коштів на загальну суму 2 053 786, 32 грн.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 367 КК. Апеляційний суд вказане рішення залишив без зміни.

Обґрунтування позиції ККС ВС

Колегія суддів ККС вважає слушними доводи засудженого щодо безпідставного відхилення апеляційним судом його клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Так, апеляційний суд, залишаючи без задоволення клопотання засудженого щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, вказав, що на час ухвалення рішення строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не сплинув.

Проте вказаний висновок апеляційного суду є необґрунтованим, виходячи з наступного. З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності – це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

За моментом закінчення злочини поділяються на злочини з матеріальним, формальним та усіченим складами. Таким чином, моментом закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, що виразилось у невжитті заходів щодо перевірки показників податкової звітності з ПДВ ПП та допущенні подальшої подачі засобами електронного зв’язку податкової звітності з недостовірними показниками щодо податкових зобов’язань з ПДВ ПП за звітні періоди: травень – вересень 2015 р. є саме подання засобами електронного зв’язку податкової звітності з недостовірними показниками щодо податкових зобов’язань з ПДВ ПП. У цьому випадку останнім таким моментом є остання дата подачі податкової звітності, а саме 19.10.2015, незалежно від того, чи він був звільнений з посади у листопаді 2015 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, закінчився 19.10.2020, тобто на час розгляду апеляційним судом даного кримінального провадження існували як матеріальні, так і процесуальні підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Однак всупереч положенням ст. 49 КК суд апеляційної інстанції не постановив такого рішення.

Виходячи з наведеного, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 в частині, що стосується його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також нам стало відомо, чи потрібно в ордері про надання правової допомоги зазначати назву конкретного судового органу в разі звернення до суду зі скаргою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.