ЄСПЛ сформулював критерій якості дозволу на НС(Р)Д

16:02, 15 августа 2021
Правоохоронні органи Азербайджану розслідували кримінальну справу, пов’язну із нападом на журналіста. В рамках цієї справи проводилися, в тому числі, негласні слідчі (розшукові) заходи.
ЄСПЛ сформулював критерій якості дозволу на НС(Р)Д
Джерело фото: court.gov.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Оскільки таємне спостереження є серйозним втручанням в право людини на повагу до приватного життя, судовий дозвіл, що служить підставою для такого спостереження, не може складатися в формулюваннях, що залишають місце для спекуляцій і припущень щодо його змісту. Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Азер Ахмадов проти Азербайджану» (заява №3409/10), повідомляє «ECHR.Ukrainian Aspect».

Нагадаємо, правоохоронні органи Азербайджану розслідували кримінальну справу, пов’язну із нападом на журналіста. В рамках цієї справи проводилися, в тому числі, негласні слідчі (розшукові) заходи. Серед них – прослуховувався телефон головного редактора опозиційної газети Azadlıq Азера Ахмадова.

Але НС(Р)Д був санкціонований лише стосовно колеги Ахмадова. А дозволу на прослуховування телефону головреду фактично не було.

Ахмадов звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись, зокрема, на статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) і статтю 10 ( свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на неправомірність цього рішення про приховане спостереження.

Суд у Страсбурзі звернув увагу, що національні суди відхилили апеляцію заявника на рішення, подане в рамках кримінального провадження у справі його колеги. Адже в рішенні не було вказано його ім’я або будь-які вказівки щодо нього.  З іншого боку, незважаючи на це, суди в цивільному провадженні вирішили, що рішення таки стосувалося Ахмадова, оскільки він був одним з контактів, по яких проводилися негласні заходи.

ЄСПЛ постановив, що оскільки таємне спостереження є серйозним втручанням в право людини на повагу до приватного життя, то судовий дозвіл, що служить підставою для такого спостереження, не може бути складено в настільки розпливчастих формулюваннях, щоб залишити місце для спекуляцій і припущень щодо його змісту і, що найбільш важливо, відносно особи, щодо якої застосовується цей захід. У даній справі було відсутнє розуміння щодо того, який телефонний номер або номери повинні були прослуховуватися і який зв’язок між цими номерами і особою, підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення. А слово «контакти», вжиті в рішенні про дозвіл, і умови цього рішення в цілому були занадто широкими і неточними.

Отже, високі судді дійшли висновку, що держава не довела, що рішення про дозвіл на проведення НС(Р)Д мало правові підстави, відповідні Конвенції.

Тож суд констатував порушення ст. 8 Конвенції і присудив 4,5 тис. євро відшкодування моральної шкоди.

Раніше «Судебно-юридическая газета» писала, що ЄСПЛ визначив, коли формальне виконання вимог законодавства може порушити Конвенцію.

Також ЄСПЛ зазначив, коли деперсоналізовані негласні розшукові дії порушують право на приватне життя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду