Оподаткування прощеної банком суми основного боргу за фінансовим кредитом в інвалюті: постанова КАС ВС

До суду звернувся громадянин, який оскаржив повідомлення-рішення столичного департаменту Державної фіскальної служби, якими позивачу збільшено суми грошових зобов’язань за платежами – податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, а також застосовано штрафні санкції, передає офіційний сайт ВС.

У 2007 році між позивачем та банком було укладено кредитний договір, за умовами якого позивачу для придбання квартири виданий кредит у сумі 145 тис. доларів США зі сплатою 11,95 % річних (іпотека). Кінцевим терміном погашення кредиту сторони визначили 4 квітня 2032 року.

У 2015 році банк та позичальник внесли зміни до кредитного договору про те, що позичальник має право на анулювання (прощення) залишку заборгованості за договором кредиту в разі погашення його частини у встановлений строк. Позивач виконав умови цього договору, а банк анулював заборгованість у загальній сумі 19 924,54 доларів США. У податковому розрахунку сум доходу банк відобразив суму прощеного боргу за кредитним договором (434 293,60 грн) за ознакою доходу «126» (дохід, отриманий як додаткове благо).

У декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (з урахуванням уточненої декларації) позивач задекларував анульований банком кредитний борг як додаткове благо в сумі 159 256,85 грн та обчислив із цієї суми податок на доходи та військовий збір, які сплатив у встановленому порядку. Позивач задекларував таку суму, оскільки вважав, що норми пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України надають правові підстави не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суму курсової різниці прощеного (анульованого) боргу в розмірі 19 924 доларів США, що утворилася з огляду на курс долара станом на 17 вересня 2015 року (день прощення боргу) – 21,822 грн – і курс долара станом на 1 січня 2014 року – 7,99 грн.

Контролюючий орган доводив, що позивачем неправомірно занижено дохід на загальну суму 275 036,75 грн (різницю між повідомленим банком та задекларованим позивачем доходом, отриманим як додаткове благо), що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, а також військового збору.

Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, яким позов було задоволено, відмовив у задоволенні позову. Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу, залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін з таких підстав.

Суд роз’яснив, що під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Колегія суддів КАС ВС вказала, що 7 травня 2015 року набув чинності Закон України № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань», згідно з яким підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 8 у такій редакції: «не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності».

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

КАС ВС дійшов висновку, що в разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми в розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що застосування позивачем при визначенні у гривні суми прощеного боргу за тілом кредиту, з якого сплачується податок та військовий збір, курсу НБУ станом на 1 січня 2014 року не відповідає вимогам податкового законодавства.

Постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 826/12872/17 (адміністративне провадження № К/9901/52/20).

Крім того, «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд розповів про наслідки неявки в судове засідання.

Також ми розповідали про ситуацію, коли заявник не отримав документ поштою: чи є це поважною причиною невиконання ухвали суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.