Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності: постанова ККС ВС

18:50, 8 февраля 2022
Для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим необхідною є сукупність умов.
Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності: постанова ККС ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК – це кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого.

Факт примирення повинен бути підтверджений потерпілим у суді. Якщо цей факт підтверджений не був, то звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК не допускається. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 715/2106/20.

Так, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Отже, для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим необхідною є сукупність таких умов:

1) вчинення особою злочину вперше;

2) вчинене діяння належить до злочинів невеликої тяжкості або необережних злочинів середньої тяжкості, крім корупційних злочинів;

3) примирення особи, яка вчинила такий злочин, з потерпілим;

4) відшкодування завдані нею збитків або усунення заподіяної шкоди.

При цьому згідно з усталеною судовою практикою примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК, у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Іншими словами, під примиренням як однією з умов звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК слід розуміти примирення як кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого - у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого.

При цьому з огляду на положення ст. 46 КК та ч. 2 і ч. 3 ст. 288 КПК у їх взаємозв’язку для встановлення факту такого примирення обов’язковим є підтвердження потерпілим своєї позиції у суді, що слугує важливою процесуальною гарантією забезпечення добровільності його волевиявлення.

Виходячи з наведених нормативних положень, колегія суддів дійшла висновку, що обов’язковою процесуальною умовою для встановлення такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, як «примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим» (ст. 46 КК), під час розгляду відповідного питання в суді є підтвердження факту примирення винного з потерпілим, зокрема і під час з’ясування думки потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за цією підставою.

Раніше ми розповідали про виникнення заборгованості зі сплати аліментів: постанова Великої Палати ВС.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.

Обыски и незаконное изъятие имущества: как остановить давление на бизнес, прямой эфир Право ТВ
Обыски и незаконное изъятие имущества: как остановить давление на бизнес, прямой эфир Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Віктор Городовенко
    Віктор Городовенко
    суддя Конституційного Суду України
  • Валерій Сагайдак
    Валерій Сагайдак
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Андрій Кирилюк
    Андрій Кирилюк
    суддя Залізничного районного суду м. Львова