ККС ВС роз’яснив, на що впливає визначення розміру заподіяної майнової шкоди

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів і призначив новий розгляд у суді першої інстанції кримінального провадження за обвинуваченням двох осіб в умисному знищенні чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 194 КК України). Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Як установили суди, двоє чоловіків були засуджені за те, що спиляли бензопилами 250 яблунь на земельних ділянках, які належать іншим особам. У касаційних скаргах захисник вказав, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про необов’язковість проведення експертизи для визначення розміру шкоди, посилаючись на довідки державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища як на підтвердження розміру заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

ККС ВС зазначив, що оскільки в цьому кримінальному провадженні безпосереднім об’єктом злочину є багаторічні насадження – дерева яблуні, які можуть мати різні ідентифікаційні ознаки (сорт, вік, якість плоду тощо), а також враховуючи наявні протилежні відомості від сторін кримінального провадження щодо стану дерев та їх плодоносних властивостей, то визначення майнової шкоди у цьому випадку неможливо достовірно встановити без спеціальних знань, шляхом проведення простих арифметичних розрахунків.

При цьому колегія суддів звернула увагу, що визначення розміру заподіяної майнової шкоди впливає на правильність правової кваліфікації дій осіб, адже розмір такої шкоди є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 194 КК України.

Однак місцевий суд у визначеному законом порядку не встановив розмір заподіяної майнової шкоди у кримінальному провадженні, тому ухвалений ним вирок не можна вважати таким, що відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи сторони захисту про невстановлення розміру заподіяної особами майнової шкоди є безпідставними. При цьому, посилаючись на принципи диспозитивності та змагальності сторін, апеляційний суд в ухвалі вказав, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів, однак під час апеляційного розгляду ніхто з учасників кримінального провадження клопотань про призначення товарознавчої експертизи не заявляв.

Колегія суддів ККС ВС вважає такі висновки апеляційного суду помилковими. Так, аналіз ч. 2 ст. 242 КПК України (у редакції Закону від 13 травня 2014 року № 1261-VII) показує, що на стадії досудового розслідування обов’язок звернутися з клопотанням про залучення експерта (залучити експерта) для визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, покладено лише на слідчого, прокурора.

Суд з огляду на закріплений у ст. 26 КПК України принцип диспозитивності позбавлений можливості, навіть у випадку, коли він виявив відсутність висновку експерта із визначенням розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, самостійно, з власної ініціативи залучити експерта і усунути цей недолік досудового розслідування. Залучення експерта судом незалежно від наявності клопотань сторін можливе виключно за обставин, передбачених ч. 2 ст. 332 КПК України.

Така позиція колегії суддів узгоджується з позицією об’єднаної палати ККС ВС, викладеною в постанові від 25 листопада 2019 року (провадження № 51-10433кмо18, справа № 420/1667/18).

Постанова ККС ВС у справі № 148/427/18 (провадження № 51-3973км21) – за посиланням.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – за посиланням. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив відмінності між трудовим договором і цивільно-правовим.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.