Милованов пояснив причину падіння української промисловості

Міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що головна причина падіння промисловості — світові ціни, а не посилення курсу гривні. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

За розрахунками НБУ, металургійна галузь втратила в 2019 році від зниження світових цін 23,4 млрд грн, а від зміцнення курсу гривні — 4,4 млрд грн. У відносному вимірі втрати від зміцнення курсу склали 16% від загальних втрат.

«Ревальвація гривні та металургія: рахуємо доходи та втрати порівняно з курсом 27 гривень за долар.

Тривале зміцнення гривні — нетипове явище для України. Часто критики ревальвації нацвалюти наводять аргумент про негативний вплив на експортоорієнтовані галузі, особливо металургію.

Ситуація в українській металургійній промисловості дійсно складна (спад промислового виробництва на рівні 2,5% за 11 місяців року та 14,2% у листопаді 2019 року до відповідного місяця попереднього року) і, як вже зазначалося в матеріалах Експертної платформи, основна причина цього — зниження світового попиту та цін через торговельні війни. Розрахунок на основі даних Державної фіскальної служби України (ДФСУ) про фізичні та вартісні обсяги експорту свідчить, що в січні-листопаді 2019 року втрати експортерів чорних металів від зниження цін на сталь та сталеві напівфабрикати становили близько $900 млн.

Усього за 11 місяців металурги експортували продукції на $8 млрд. А середній обмінний курс за січень-листопад становив 26 грн/дол. Отже якщо припустити, що він становив би спрогнозовані в державному бюджеті 27 грн/дол., то це принесло б українським металургам додатково ₴8 млрд експортної виручки. Або близько $300 млн, що втричі менше, ніж втрати від погіршення кон’юнктури зовнішнього ринку.

Чи можна вважати цю величину чесною оцінкою нетто-втрат сталеливарників від ревальвації? Ні.

Справа в тому, що для виробництва кінцевої продукції металургія використовує не тільки вітчизняні, але й імпортні товари та послуги. За даними таблиці "Витрати-випуск", у 2017 році частка імпортних товарів (сировина, енергоносії, комплектуючі) у проміжному споживанні металургії перевищила 25%.

Водночас для випуску вітчизняних товарів, які використовуються в металургійному виробництві, теж використовується… імпорт. Наприклад, кокс. Ніби це вітчизняний товар, однак у нас багато коксу виготовляється з вугілля, яке видобуто в іншій країні. Якщо врахувати імпортну складову і в цих товарах (економісти називають це "непрямі ефекти імпорту"), то питома вага імпортних складових у кінцевій продукції вітчизняної металургії збільшується майже до 45%.

А це означає, що завдяки ревальвації гривні виникає суттєва економія на імпортних складових. І цей ефект теж потрібно враховувати при чесному розрахунку балансу доходів та втрат промисловців від зміни обмінного курсу. За розрахунками НБУ, за січень-листопад така економія лише на експортованих чорних металах становила близько ₴3,6 млрд.

Таким чином, чисті втрати металургів від ревальвації гривні за 11 місяців 2019 року скорочуються з урахуванням економії на витратах з ₴8 млрд до ₴4,4 млрд. А це в 5 разів менше, ніж ефект від зниження світових цін на сталь та сталеві напівфабрикати», — йдеться у повідомленні.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Тимофій Милованов заявив, що ціни на українські продукти у грудні зменшилися.