Чи можна використовувати РРО, термін експлуатації якого закінчився

У разі використання суб’єктом господарювання реєстратора розрахункових операцій, який вичерпав свій строк експлуатації, передбачена фінансова та адміністративна відповідальність. На цьому наголосили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Так, пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 зі змінами та доповненнями, визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.

Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.

Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265.

Тобто, подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265, які з врахуванням п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 265, тимчасово до 1 січня 2022 року застосовуються в таких розмірах:

за порушення, вчинене вперше – 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями за порушення порядку проведення розрахунків передбачено адміністративну відповідальність.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Раніше у ДПС нагадали про специфіку застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку 2-4 груп.

Також ми розповідали, коли застосування РРО для ФОП є обов’язковим.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.