З сiчня почали дiяти норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», згідно з якими постачальники послуг зобов’язані обслуговувати і надавати інформацію державною мовою. Тоді ж надійшло найбільше скарг вiд небайдужих громадян — 647. Однак за останні півроку до Секретаріату Уповноваженого iз захисту української мови надiйшло 2126 повідомлень про порушення так званого «мовного закону».
Про це йдеться в аналітиці Опендатабот.
В наступнi мiсяцi їх кількість впала в 3 рази, але знову підросла до 327 в липні, коли набула чинності низка нових норм закону. Цi норми стосуються книговидання, туризму, телебачення та кіноіндустрії.
Найчастiше громадяни скаржилися на iнтернет-магазини й вебсайти з надання послуг — 32% повідомлень, а також на бiзнес у сферi обслуговування — 24%.
Як звітує Уповноважений iз захисту української мови, за результатами цих сигналiв було розпочато 95 перевiрок, з яких наразi завершено вже 55, при цьому були зафіксовані факти порушень у 51 суб’єкта. 13 порушникам винесено попередження. Згiдно з законом, за повторне протягом року порушення їм буде виписаний штраф у розмірі 5100-6800 гривень (300-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Опендатабот звернувся до Секретаріату Уповноваженого з питанням, чому попередження виносяться вибірково, але на момент публікації даного матеріалу відповіді не отримав.
За територіальним розподілом левова частка звернень — 754 — припадає на Київ та область. Далi йдуть:
Також «Судово-юридична газета» писала, що в Україні готують проект закону, який пропонує зобов'язати інтернет-сервіси дублювати фільми українською мовою.
Додамо, хто і як має складати обов’язковий іспит з української мови.
Крім того, ми повідомляли про іспит на рівень володіння державною мовою: систему почали переналаштовувати.
Також відомо, чи потрібно державним службовцям в органах місцевого самоврядування складати іспит на знання державної мови.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.