Банки почали прибирати кешбеки з карток: можуть ввести плату за обслуговування

11:19, 16 декабря 2021
Кредитних карток ці зміни не стосуються.
Банки почали прибирати кешбеки з карток: можуть ввести плату за обслуговування
Фото із відкритих джерел
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як розповідала «Судово-юридична газета», був узгоджений підхід щодо поступового зниження граничного розміру ставок внутрішньодержавних міжбанківських комісій (інтерчейндж).

Згодом, Visa та Mastercard знизили міжбанківські комісії.

Однак, після скорочення в листопаді комісії інтерчейндж банки почали переглядати кешбеки.

Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Коли все буде cashless: як найближчим часом розвиватимуться безготівкові платежі в Україні», пише «Finclub.net».

«Емісійні бізнеси банкірів не в захваті від того, що відбулося. Наші продукти були сконструйовані із активним використанням кешбеку – і за дебетовими картками, і за кредитними. Ми з дебетових карток вже прибрали кешбек», – повідомив заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

Хоча збільшення вартості обслуговування дебетових карток у банку уникнули.

«Поки що ці продукти не будуть платними, але ми розуміємо, що, напевно, влітку наступного року, за наступної хвилі зниження інтерчейнджу, будемо для себе приймати рішення, чи вводити за дебетовими картками певну фіксовану плату за обслуговування – щомісячну або щорічну», – попередив Артур Муравицький.

Кредитних карток ці зміни не стосуються.

«За кредитними картками ми поки що не змінювали правила гри. На сьогодні у нас діє, напевно, найбільший кешбек на ринку в абсолютному значенні – 777 грн, який ми клієнтам пропонуємо щомісячно отримувати за їхні витрати за кредитною карткою», – сказав він.

Голова Ради НАБУ Олена Коробкова пояснила, що інтерчейндж у більшості банків був «основним джерелом фінансування кешбеків». І в асоціації, і в НБУ виступали проти законодавчого регулювання комісії інтерчейндж.

«Вдалося уникнути ухвалення відповідного закону», – сказала Олена Коробкова.

Спроби запровадити обмеження не припиняються.

«Законопроект № 6348 стосується розміру комісійної винагороди за еквайринг і відповідальності за порушення граничного розміру. Лобі ритейлерів є в парламенті», – констатує Олена Коробкова.

НБУ виступає проти різкого адміністративного зниження інтерчейнджу, зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан.

«Банки останнім часом не розраховують на інтерчейндж, як на свої доходи. Вони діляться ним з клієнтами», – каже заступник голови правління Банку Форвард Андрій Прусов.

Не усі банки «ділилися» інтерчейнджем.

«Я не погоджуюся, що два найбільші еквайери на ринку спрямовували інтерчейндж на кешбеки. Наскільки я знаю, у двох державних банках (ПриватБанк та Ощадбанк. – Ред.) програм кешбеків не було. А один із державних (Ощадбанк. – Ред.) за мою дебетну картку списує комісію за СМС-інформування. І я побоююся, що другий державний банк також це почне робити», – сказав Олексій Шабан.

Таку поведінку він також пояснює тим, що «за дебетною карткою немає, на чому більше заробити», тоді як «на кредиті є прострочка чи заробіток на портфелі».

Член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко впевнений, що банки будуть шукати нові інструменти заохочення клієнтів замість втрачених кешбеків.

«Ми подивилися, як на це реагувала Європа. Є три інструменти. Перший – встановлення «кепів», тобто максимальної суми кешбеків, яка може бути виплачена клієнту протягом місяця. Другий інструмент – це зниження рівня кешбеків. І третій рівень – це перенесення кешбеків або їх збільшення на боці кредитних карток. Тобто там, де є додаткова маржа в банках за рахунок використання клієнтами кредитних коштів. Є ще четвертий інструмент – введення щомісячних комісій по картці», – розповів Олег Клименко.

«Кешбеки прийдуть у відповідність до розміру інтерчейнджу. Ми поки що не знижували, але в майбутньому кешбек залишиться більше інструментом для власників кредитних карток. Зі зниженням інтерчейнджу привабливість дебетних карток для банку близька до нуля», – зазначив Андрій Прусов.

Також «Судово-юридична газета» писала, які штрафи встановлять за порушення порядку надання платіжних послуг.

Крім того, ми повідомляли, як перевірити справжність банкнот та що робити з підробкою.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду