В Україні створять базу даних ДНК: у кого буде до неї доступ

10:00, 10 июля 2022
Доступ до бази може бути наданий колу правоохоронних органів та органів розвідувальної діяльності.
В Україні створять базу даних ДНК: у кого буде до неї доступ
Джерело фото: mvs.gov.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 9 липня Верховна Рада України прийняла важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності закон - «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (реєстр. №4265).

Закон урегульовує процеси створення і функціонування обліку геномної інформації людини, удосконалює роботу правоохоронних органів із розслідування злочинів та встановлення осіб, які їх вчинили, дозволяє покращити роботу з розшуку зниклих безвісти та ідентифікації невпізнаних осіб.

У МВС пояснили, чому цей закон є важливим саме зараз.

На сьогодні фахівці Експертної служби МВС проводять молекулярно-генетичні дослідження, пов’язані із воєнними злочинами військових рф на території України.

«Наразі за чотири місяці війни призначено  вже понад 6 тисяч експертиз  щодо встановлення особи, з яких близько 40 відсотків вже виконані. Саме тому зараз надзвичайно актуальним є створення інструменту для накопичення та систематизації даної інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів рашистів проти України», — зазначив заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.

У своєму фейсбуці він розповів, що світовий досвід з ведення подібних обліків  свідчить про доцільність створення єдиної бази даних ДНК. За таким принципом ведуться бази даних ДНК в США, Великобританії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, в яких визначено одного держателя та адміністратора  бази даних ДНК.

«В усіх державах світу, де проводиться державна реєстрація ДНК,  існує лише одна єдина державна база даних ДНК, в якій акумулюється знеособлена геномна інформація усіх категорій, визначених в законі. Саме тому прийнятий закон передбачає створення державної бази даних ДНК, яка повинна бути єдиною, щоб бути ефективною. Доступ до неї з метою перевірки може бути наданий колу правоохоронних органів та органів розвідувальної діяльності у встановленому порядку», – пояснив Ігор Бондаренко.

Мета запровадження бази даних ДНК - це ідентифікація осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та невпізнаних тіл (останків). На сьогодні до бази даних ДНК вноситься геномна інформація, отримана лише при проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз. Близько 95 відсотків молекулярно-генетичних експертиз у нашій країні проводяться установами Експертної служби МВС.

Заступник міністра повідомив, що усього в базі даних зараз знаходиться на обліку близько 45 тисяч ДНК-профілів, понад половину з яких встановлені зі слідів, вилучених з місць скоєння злочинів, і лише одна четверта ДНК-профілів у базі даних, – це зразки підозрюваних осіб.

У МВС переконані, що даний закон дозволить експертам-криміналістам отримати дієвий інструмент із вдосконалення роботи з ідентифікації осіб, значно підвищить ефективність розкриття злочинів та скоординує зусилля правоохоронних органів у сфері боротьби із злочинністю”.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Надія Андрусик
    Надія Андрусик
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Ярослав Василенко
    Ярослав Василенко
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Валентин Сердюк
    Валентин Сердюк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Ігор Бахаєв
    Ігор Бахаєв
    суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області