В Україні створять базу даних ДНК: у кого буде до неї доступ
Як раніше писала «Судово-юридична газета», 9 липня Верховна Рада України прийняла важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності закон - «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (реєстр. №4265).
Закон урегульовує процеси створення і функціонування обліку геномної інформації людини, удосконалює роботу правоохоронних органів із розслідування злочинів та встановлення осіб, які їх вчинили, дозволяє покращити роботу з розшуку зниклих безвісти та ідентифікації невпізнаних осіб.
У МВС пояснили, чому цей закон є важливим саме зараз.
На сьогодні фахівці Експертної служби МВС проводять молекулярно-генетичні дослідження, пов’язані із воєнними злочинами військових рф на території України.
«Наразі за чотири місяці війни призначено вже понад 6 тисяч експертиз щодо встановлення особи, з яких близько 40 відсотків вже виконані. Саме тому зараз надзвичайно актуальним є створення інструменту для накопичення та систематизації даної інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів рашистів проти України», — зазначив заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.
У своєму фейсбуці він розповів, що світовий досвід з ведення подібних обліків свідчить про доцільність створення єдиної бази даних ДНК. За таким принципом ведуться бази даних ДНК в США, Великобританії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, в яких визначено одного держателя та адміністратора бази даних ДНК.
«В усіх державах світу, де проводиться державна реєстрація ДНК, існує лише одна єдина державна база даних ДНК, в якій акумулюється знеособлена геномна інформація усіх категорій, визначених в законі. Саме тому прийнятий закон передбачає створення державної бази даних ДНК, яка повинна бути єдиною, щоб бути ефективною. Доступ до неї з метою перевірки може бути наданий колу правоохоронних органів та органів розвідувальної діяльності у встановленому порядку», – пояснив Ігор Бондаренко.
Мета запровадження бази даних ДНК - це ідентифікація осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та невпізнаних тіл (останків). На сьогодні до бази даних ДНК вноситься геномна інформація, отримана лише при проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз. Близько 95 відсотків молекулярно-генетичних експертиз у нашій країні проводяться установами Експертної служби МВС.
Заступник міністра повідомив, що усього в базі даних зараз знаходиться на обліку близько 45 тисяч ДНК-профілів, понад половину з яких встановлені зі слідів, вилучених з місць скоєння злочинів, і лише одна четверта ДНК-профілів у базі даних, – це зразки підозрюваних осіб.
У МВС переконані, що даний закон дозволить експертам-криміналістам отримати дієвий інструмент із вдосконалення роботи з ідентифікації осіб, значно підвищить ефективність розкриття злочинів та скоординує зусилля правоохоронних органів у сфері боротьби із злочинністю”.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
