Закон про публічні закупівлі з «червоними прапорцями» рекомендують прийняти з доопрацюванням
Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку 20 квітня повторно розглянув законопроєкт про публічні закупівлі (реєстр. № 11520) та переглянув своє попереднє рішення від 23 лютого з урахуванням зауважень Головного юридичного управління Апарату парламенту.
За результатами обговорення народні депутати підтримали пропозиції щодо внесення окремих поправок і уточнень з метою усунення неузгодженостей в остаточній редакції та ухвалили рішення рекомендувати Парламенту прийняти законопроєкт у цілому.
Документ є одним із ключових євроінтеграційних актів і передбачає комплексне оновлення системи публічних закупівель відповідно до стандартів ЄС.
«Це один із ключових євроінтеграційних законів, обов'язковий на шляху до членства. Але справа не лише у формальній вимозі: Закон реально переосмислює, як держава витрачає гроші», — сказав заступник голови Комітету Олексій Мовчан.
Законопроєкт, зокрема, вводить нові інструменти закупівель (агреговані закупівлі, динамічні системи, інноваційне партнерство), розширює термінологію, уточнює правила участі нерезидентів і передбачає заборону закупівель у громадян та компаній, пов’язаних із державами-агресорами.
Водночас, як розповідала «Судово-юридична газета», Головне науково-експертне управління, дослідивши законопроєкт, зазначило, що потребують належного обґрунтування порогові значення вартості предмета закупівель, зважаючи на розмір поточних цін на товари, роботи та послуги, курс національної валюти.
Так само, належного обґрунтування потребує вимога проєкту щодо необхідності здійснення закупівлі з використанням електронного каталогу «у разі, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою ніж 400 тисяч гривень», адже, саме по собі, здійснення закупівлі через електронний каталог (в тому числі, як безальтернативної форми) не виступає гарантією здійснення ефективних закупівель та містить ризики монополізації ринку.
Також у проєкті міститься значна кількість приписів, якими встановлюються строки здійснення певних дій (наприклад, ч. 3 ст. 47 проєкту), без їх конкретизації, йдеться про робочі, чи календарні дні, що може ускладнити застосування відповідних норм.
Пропозиція проєкту у частині вимоги щодо локалізації виробництва при публічних закупівлях деяких товарів містить ризики та, у зв’язку з цим, виглядає вразливою у контексті відповідності взятим Україною міжнародно-правовим зобов'язанням, насамперед, у сфері європейської інтеграції, оскільки фактично встановлює дискримінаційні умови для нерезидентів.
Комітет з питань антикорупційної політики взагалі виявив окремі положення, що містять корупціогенні фактори та дійшов висновку, що проєкт в частині нижчезазначених норм не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
По-перше, законопроєкт не встановлює запобіжників від штучного завищення ціни закупівлі. Так, пропонується, що під час оцінки тендерних пропозицій замовник може використовувати такий критерій оцінки, як «ціна разом з іншими критеріями оцінки, які повинні бути пов’язані із предметом закупівлі».
У цьому випадку для оцінки тендерних пропозицій використовується «приведена ціна» — показник, що узагальнює питому вагу (важливість) ціни та інших нецінових критеріїв. Однак, законопроєкт не містить вимоги щодо мінімальної питомої ваги (важливості) ціни товару, роботи, послуги, на відміну від положень чинного Закону України «Про публічні закупівлі» (мінімальна питома вага ціни має бути не менше 70 відсотків), що дозволить нівелювати ціну товару та створити штучні переваги у вигляді нецінових критеріїв для окремих учасників закупівлі.
По-друге, законопроєкт встановлює короткий строк для подання тендерних пропозицій, що створює перешкоди для потенційних учасників закупівель та обмежує конкуренцію. Так, положення проєкту встановлюють, що строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж сім днів з дня оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель. Однак такий короткий строк обмежує кількість потенційних учасників та конкуренцію між ними, а також створює можливості для зловживань замовниками.
По-третє, законопроєкт створює передумови для зловживання позаконкурсною процедурою закупівель товарів, робіт та послуг у підприємств осіб з інвалідністю. Положеннями статті 18 проєкту Закону пропонується, що Кабінет Міністрів може визначати замовників, які зобов’язані здійснювати закупівлю певних товарів, робіт, послуг шляхом укладення зарезервованих контрактів із підприємствами осіб з інвалідністю, одержання та скасування статусу яких також затверджується КМУ.
Крім того, передбачається, що укладення зарезервованих контрактів із підприємствами осіб з інвалідністю для закупівлі товарів, послуг вартістю до 400 тисяч гривень, або робіт – до 1,5 мільйона гривень здійснюється без використання електронної системи закупівель.
Крім того, підприємства осіб з інвалідністю для виконання зарезервованого контракту можуть залучати інших суб’єктів господарювання (субпідрядників) в обсязі до 50 відсотків від вартості такого контракту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
