Антикорупційний суд: точки недотику

Катерина Бєляєва,
«Судово-юридична газета»

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) є невід'ємною складовою судової реформи 2016 р. Його створення з нетерпінням очікують різномасті борці з корупцією, активісти, рядові громадяни, а також міжнародні організації та партнери України. Однак ця ідея все ще знаходиться на стадії обговорення. Чому ж реформатори не поспішають формувати ВАКС, спробувала розібратися «Судово-юридична газета».

Упор на самостійність

У Законі «Про судоустрій і статус суддів» йдеться про те, що для створення ВАКС необхідно прийняти профільний закон, а сам орган може бути сформований протягом 12 місяців після того, як він вступить в силу. Оскільки час на написання закону не лімітований, коли в Україні почне функціонувати ВАКС, прогнозувати складно.

На даний момент до Верховної Ради подано два проекти, автори яких спробували прописати механізм роботи головного антикорупційного органу країни. Першим був зареєстрований законопроект №6011 «Про антикорупційні суди». Його ініціаторами виступили народні депутати Єгор Соболєв, Оксана Сироід, Мустафа Найєм та ін. Особливістю цього документа виявилося те, що поданий він був ще 1 лютого 2017 р., проте до цього часу він так і не був внесений до порядку денного. На одному з тематичних круглих столів автори проекту заявили, що затягування з його розглядом свідчить про ставлення до нього українських парламентаріїв. «Багато хто з колег бояться приймати закон про антикорупційні суди, оскільки побоюються, що цей суд буде розглядати справи щодо них», — впевнений голова Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв.

Що ж в тексті документа так лякає порушників?

Згідно з проектом, мова йде про створення самостійної, незалежної інституції, до складу якої увійдуть власне ВАКС і антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду. За задумом авторів, ВАКС повинен здійснювати правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). До складу Суду передбачається включити апеляційну палату, а в касаційному порядку справи будуть переглядатися у Великій палаті ВС.

До відмінних аспектів проекту слід віднести намір його ініціаторів забезпечити антикорупційним суддям найвищі заробітні плати в судовій системі, а також організувати охорону власників мантій.

Двома основними ідеями, якими ініціатори проекту неготові поступатися ні за яких умов, є:

• антикорупційний суд повинен стати самостійним незалежним органом;
• судді повинні обиратися за участю іноземних експертів, які якимось чином будуть взаємодіяти з національними кваліфікаційними органами.

По іншим моментам авторський колектив готовий йти на компроміси.

Спрощена модель

Другим є законопроект №6529 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо запровадження обов'язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень)». Його ініціатором став народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя Сергій Алєксєєв.

У тексті цього документа йдеться про створення антикорупційної спеціалізації суддів у загальних судах. Автори пропонують закріпити в законі вимоги щодо кількості антикорупційних власників мантій, а також встановити порядок їх призначення. Разом з тим, розробники тексту наполягають на виключенні з чинного законодавства положень про створення окремого ВАКС і запевняють, що це не суперечить міжнародним стандартам.

Необхідно, йдеться в пояснювальній записці до документа, врахувати ризики, відмічені у висновку Консультаційної ради європейських суддів №15 (2012) щодо спеціалізації суддів. Зокрема, мова йде про недопущення ускладнення доступу до судів, «створення занадто великої відстань між суддею і стороною у справі», «формування враження, що компетентність судді з окремих питань відносить його до елітної групи суддів,.. що може вилитися у відсутність громадської довіри до суддів»(п. 18, 21).

Про яку-небудь спеціальну процедуру відбору антикорупційних суддів або додаткові гарантії для них автори проекту №6529 не згадують.

Цей проект піддається бурхливій критиці з боку авторів законопроекту №6011. Вони впевнені, що прописані в документі положення не дозволять забезпечити реальну боротьбу з корупцією. На думку розробників проекту №6011, їх конкуренти намагаються відокремити антикорупційний суд від НАБУ, що не може не відбитися на якості розгляду корупційних правопорушень.

Цю позицію не поділяють багато провідних правознавці, які вказують, що якість правосуддя не в останню чергу залежить від якості переданих до суду матеріалів, а якість матеріалів НАБУ нерідко залишає бажати багато кращого. Крім того, частка матеріалів від НАБУ настільки мала, що створення окремого суду викликає ряд питань, а якщо він все ж буде сформований, фахівці пропонують віднести до його компетенції розгляд справ інших категорій.

Хто сформує склад суду

Висуваються припущення про те, що Україна взагалі може обійтися без антикорупційного суду. В якості аргументів експерти відзначають невтішні приклади інших держав, в яких, за даними «Світового рейтингу корупції», що складається Transparency International, після створення антикорупційних судів ситуація з корупцією не змінилася, а подекуди (наприклад, у Словаччині) навіть погіршилася. Але якщо на етапі обговорення ідеї противники формування ВАКС відкрито заявляли про свою позицію, то сьогодні більшість юристів все ж погоджуються з необхідністю його створення. Головні їх аргументи такі:

• формування антикорупційного суду передбачено в законі про судоустрій.
• створення ВАКС очікують від України міжнародні партнери. Нагадаємо, наприклад, що в лютому ц. р. посол Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа заявив, що Італія підтримує створення в Україні антикорупційного суду. У березні в американському посольстві зазначили, що необхідність створення незалежного антикорупційного суду очевидна, а в МВФ розраховували на прийняття закону про ВАКС в уже червні цього року.

Інша справа, яким чином, а головне, хто повинен сформувати склад ВАКС, щоб суд дійсно виправдав своє призначення. В експертному середовищі думки з цього приводу також різні. Згідно з чинним законодавством, відбором суддів взагалі повинна займатися Вища кваліфікаційна комісія суддів України, тому введення додаткового органу, який, за задумом авторів проекту №6011, повинен складатися з іноземців, викликає як мінімум два питання:

• Який статус буде мати подібний орган?
• Як це відобразиться на єдності статусу судді?

Багато фахівців упевнені, що саме останнє запитання є головною перешкодою для втілення зазначеної ідеї, оскільки принцип рівності суддів поширюється і на процедуру відбору. Намагаючись вирішити цю проблему, правознавці пропонують надати іноземцям можливість сформувати список претендентів на посади суддів ВАКС, з яких ВККС відбере найбільш гідних за національною процедурою.

У самій Комісії ідею створення ВАКС підтримують і проти створення додаткового органу з відбору суддів не заперечують. Однак мають ряд застережень, з якими детальніше можна ознайомитися в коментарі голови ВККС Сергія Козьякова.

Ще одним підводним каменем можуть виявитися додаткові гарантії для антикорупційних суддів. Високі заробітні плати і охорона, пропоновані авторами законопроекту №6011, також підуть врозріз з єдністю статусу судді. Експерти погоджуються з тим, що спокус і ризиків у антикорупційних власників мантій буде набагато більше, ніж у їхніх колег, але ідея про найбільші оклади викликає побоювання. Що ж стосується охорони, то діючі служителі Феміди запевняють, що вона потрібна всім суддям без винятку. А у Вищій раді правосуддя кажуть, що захисту потребують не тільки антикорупційні судді, а й кандидати на ці посади. Цей момент, на думку заступника голови ВРП Вадима Беляневича, повинен бути врегульований на законодавчому рівні.

Таким чином, беручи до уваги, що обидва законопроекти про антикорупційний суд потребують серйозних доопрацювань, експерти не очікують створення ВАКС в найближчому майбутньому.

Коментарі

Єгор Соболєв, голова Комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції

«На мій погляд, в законопроекті №6011 дві основні ідеї. Перша — суд повинен бути абсолютно інституційно незалежним. Друга — відбір суддів повинен проходити по українським процедурам, в т. ч. по новим процедурам, встановленими Конституцією України і новим законодавством, але за допомогою наших західних партнерів. Ми передбачили в проекті норму про те, щоб була створена комісія, куди країни, які допомагають Україні протистояти корупції, делегують своїх представників. Йдеться, очевидно, про США, Канаду, Європейський Союз, Великобританію. Ми вели попередні переговори з чиновниками і політиками цих держав, і вони всі без винятку приймають цю ідею.

Для чого це робиться? Я по парламенту бачу, який тиск чиниться для того, щоб навіть добре прописані в законі процедури викривлялися, тому вважаю, що і для всіх українських чиновників, і для Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, і для Вищої ради правосуддя, і для Президента, який потім підписуватиме укази про призначення, буде набагато вигідніше мати в якості партнерів іноземних фахівців, які допоможуть зменшити цей тиск і бажання маніпулювати правилами».

Світлана Заліщук, член Комітету ВР у закордонних справах

«З моєї точки зору, в законопроекті №6529 йдеться про підміну понять. Ми говоримо про виконання наших зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом, в т. ч. про створення антикорупційного суду таким чином, щоб його насправді не створити. Цей проект не передбачає створення окремого антикорупційного суду — він передбачає спеціалізацію суддів у всіх місцевих та апеляційних судах. По суті, це буде перейменування судді, який займається кримінальними справами, в суддю, який розглядає корупційні порушення. Це не призведе до підвищення якості, незалежності та безпеки антикорупційних суддів. Більш того, ці судді будуть завалені і іншими справами, що буде відволікати їх увагу від розгляду складних справ. І головне, що намагається зробити цей законопроект — відмежувати НАБУ і САП від антикорупційного суду для того, щоб у НАБУ не було безпосереднього зв'язку з ним».

Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

«На наш погляд, за останні 2,5 року Комісія в сотнях, а може, і в тисячах випадків довела, що приймає незалежні і професійні рішення. Але якщо сумніви залишаються і буде прийнято політичне рішення про включення в структуру Комісії додаткових елементів, необхідно буде врахувати ряд важливих моментів, в т. ч. статус і правоздатність осіб, які будуть залучені до роботи в такому органі всередині Комісії. Наскільки я розумію, це будуть люди, кандидатури яких запропонують міжнародні донори, які працюють в Україні. Хотілося б, щоб ці кандидатури відповідали критеріям професійності, абсолютної доброчесності і володіли гарантіями того, що зможуть уникнути конфлікту інтересів. Це дуже важливо, виходячи з того, що ми бачимо під час проведення конкурсу до Верховного Суду.

Також ці люди повинні мати високу оплату праці. Вони не повинні працювати безкоштовно, як іноді кажуть, pro bono. Ці люди повинні бути захищені. Вони повинні нести відповідальність за обробку та збереження персональних даних, які будуть отримувати з величезної кількості джерел, в т. ч. від Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки, прокуратури та ін. Хотілося б розуміти, як вони будуть розпоряджатися цією інформацією, а також яким чином кандидати, які потраплять або не потраплять до складу Суду, будуть огороджені від поширення такої інформації. Все це необхідно продумати.

Є ще ряд застережень, які Комісія готова надати, коли буде розроблятися законопроект про антикорупційний суд».

Законопроектом №6529 пропонується внести зміни до низки статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виключивши положення, що визначають діяльність Вищого антикорупційного суду, і ввести такий алгоритм розгляду судами корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень:

1. Встановити на рівні закону обов'язкову спеціалізацію суддів у загальних місцевих та апеляційних судах, а у Верховному Суді передбачити створення окремої палати Касаційного кримінального суду для здійснення правосуддя в таких категоріях провадженнь.
2. Закріпити в законі вимогу по кількісті суддів з такою спеціалізацією: в місцевих судах — не менше 3, в апеляційних — не менше 5.
3. Встановити порядок відбору спеціалізованих суддів: в місцевих судах — шляхом конкурсного відбору на відповідні посади з підвищеним рівнем вимог до кандидатів (наявність 3 років суддівського стажу або 5 років адвокатського досвіду, наукової діяльності і т. д.), а в апеляційних судах — шляхом вибору з найбільш досвідчених суддів зборами суддів.
4. Визначити особливості перехідного етапу до створення обов'язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень.

Також передбачається виключення пп. 16 п. 1 р. ХII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону, який встановлює терміни утворення Вищого антикорупційного суду і проведення конкурсу на посади суддів цього суду.

За задумом авторів проекту №6011, ВАКС повинен здійснювати правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних НАБУ. До складу Суду передбачається включити апеляційну палату, а в касаційному порядку справи будуть переглядатися у Великій палаті ВС.

Правознавці пропонують надати іноземцям можливість сформувати список претендентів на посади суддів ВАКС, з яких ВККС відбере найбільш гідних за національною процедурою.

Автори законопроекту №6011 мають намір забезпечити антикорупційним суддям найвищі заробітні плати в судовій системі, а також організувати охорону власників мантій