Суд у смартфоні 2.0: Позивачі муситимуть дублювати подані через Електронний суд документи обсягом більше 30 сторінок у паперовій формі, а суди - куплять номери, аби скидати рішення сторонам по Viber

10:00, 7 серпня 2022
Йшов 5-ий рік «запровадження» електронного правосуддя в Україні: замість ЄСІТС суди повинні будуть закупити телефонні номери, щоб кидати повістки і рішення сторонам у месенджери, а самим сторонам треба буде дублювати подані через Електронний суд об’ємні позови у паперовій формі.
Суд у смартфоні 2.0: Позивачі муситимуть дублювати подані через Електронний суд документи обсягом більше 30 сторінок у паперовій формі, а суди - куплять номери, аби скидати рішення сторонам по Viber

Рада суддів України на своєму засіданні 5 серпня ухвалила рішення, відповідно до якого учасники процесу, які подають суду документи обсягом більше 30 сторінок через Електронний кабінет, мають продублювати ці документи суду також у звичайній паперовій формі.

Також РСУ рекомендувала судам закупити телефонні номери, аби надсилати учасникам процесу судові повістки та судові рішення через Viber та інші месенджери. Втім, профільний заступник голови ДСА ще не з’ясував, скільки буде коштувати відправка пдф-файлу через такі месенджери. Але про все по порядку.

Паперовий електронний суд

Як неодноразово писала «Судово-юридична газета», система електронного правосуддя в Україні була прописана у процесуальних кодексах ще 2017 року. Завдання впровадити Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) було поставлене ДСА (за цей напрям відповідав заступник голови ДСА Сергій Чорнуцький). ЄСІТС мала запрацювати ще 2019 року, коли на це були гроші, однак «щось пішло не так». Згодом почалися проблеми з фінансуванням судової гілки влади, тож лише у 2021 році вдалося запустити лише окремі модулі ЄСІТС, які відповідають за прийом документів.

Як наслідок, наразі в Україні функціонує «паперово-електронний суд». Так, наче й існує електронне «приймальне віконце» у вигляді Електронного кабінету, де сторона по справі може відправити процесуальні документи до суду.

Разом із тим, по-перше, сторона має надати докази відправлення цих документів іншій стороні. Якщо в опонента по справі немає електронного кабінету чи засобів електронного зв’язку, все одно все треба повідомляти його.

По-друге, через те, що так і не запустився функціонал формування Електронної справи та не забезпечено дослідження доказів судом в електронній формі, суди часто вимушені все роздруковувати та підшивати у паперову справу.

По-третє, інша сторона має бути повідомлена про судове засідання, суть поданих опонентом процесуальних документів, тому не позбавлена права вимагати надання їй для ознайомлення матеріалів справи у паперовій формі.

По-четверте, державні органи та інші суб’єкти, які мали б вже зробити собі електронні кабінети та отримувати туди повідомлення від судів, не поспішають користуватися сучасними технологіями.

Порушення процесуальних правил належного повідомлення сторони по справі може призвести до скасування судових рішень. Тобто, витрачені на судовий процес бюджетні кошти буквально не матимуть ніякого ефективного результату.

Таким чином, незважаючи на весь прогрес, про який звітує заступник голови ДСА Сергій Чорнуцький, електронне правосуддя в Україні так повноцінно і не запрацювало.

З наслідками таких «напівзаходів» та втраченого моменту тепер стикаються суди.

Так, на засіданні РСУ 5 серпня Богдан Моніч доповів про ситуацію, що склалася на даний час.

«Є випадки, коли через систему Електронний суд подається великий обсяг документів. Буквально вчора відписував звернення, де громадянин вимагає, щоб суд йому роздрукував їх і поштою відправив - це півтори тисячі сторінок документів по справі, які містяться в системі Електронного суду.

При тому, що у Положенні про ЄСІТС є така норма, що суд здійснює роздрукування документів лише за можливості.

Разом з тим, ми розуміємо, що коли йде безпосереднє дослідження письмових доказів, не у кожному суді в залі засідання є комп’ютер, щоб суддя міг відкрити їх і в електронному вигляді проводити дослідження документів.

По суті, той проект рішення, який запропонований, це наша спроба якимось чином хоч трошки поборотися з тим безгрошів’ям, яке є у судах.

Окрім того, деякі наші колеги хочуть повідомляти сторони виключно поштовим зв’язком і обмінюватись з ними документами. От в суді немає коштів на марки, на папір, а судді все одно у канцелярії вимагають, що треба роздрукувати судове рішення, відправити його саме за допомогою традиційних засобів зв’язку.

Ще один аспект полягає у тому, що оскільки окремі суди перебувають на тимчасово окупованій території чи в зоні бойових дій, певні працівники таких судів переводяться на дистанційну роботу, і не завжди є доступ до офіційної електронної скриньки суду. А в той же час є необхідність приймати поштову кореспонденцію.

З приводу повісток є практика навіть у моєму суді з часів початку пандемії. Вона насправді «напівлегальна», бо люди використовують свої особисті номери телефонів і намагаються комунікувати з учасниками судових проваджень за допомогою месенджерів.

Ми це питання також порушували перед законодавцем. І наразі відповідного законопроекту ще не прийнято. Дуже важко це просувається.

Ми не намагаємося підмінити в цьому рішенні якісь процесуальні норми, ми лише намагаємося впровадити практику у ситуації, якщо є така можливість, якщо людина у позовній заяві чи процесуальному документі сама зазначає номер мобільного телефону, погоджується на те, щоб суд з нею спілкувався саме таким чином (і у нас близько 90 відсотків людей, які беруть участь у провадженнях, добросовісні, і немає сенсу направляти судову повістку чи судове рішення традиційним засобом зв’язку).

Тому, узагальнивши ці проблеми, які виникають через брак фінансування та через те, що окремі суб’єкти, які мали за законом зареєструвати свої офіційні адреси в ЄСІТС і не роблять цього (здебільшого це органи державної влади, вони таким чином можуть зловживати своїми процесуальними правами), пропонується такий проект рішення, в якому ми і суддям надаємо певні рекомендації, і учасників судових проваджень закликаємо, щоб вони з розумінням поставилися до проблем, більш активно цікавилися станом проваджень і використовували електронні засоби судочинства.

Також ми пропонуємо ДСА запровадити цю практику, закупити певну кількість мобільних номерів телефонів, розробити якийсь тимчасовий документ стосовно комунікації суду зі сторонами за допомогою месенджерів. Насправді така практика до певної міри існувала, коли вроваджувалося смс-інформування учасників процесу (судові повістки).

Зараз же є можливість направити не лише судову повістку, а й судове рішення через мессенджер, навіть підписане ЕЦП.

Тому ми у порядку такого експерименту надаємо рекомендації судам, щоб хоч якось боротися із недофінансуванням - щоб паперова форма використовувалася лише, коли неможливо комунікувати іншим способом», - зазначив Богдан Моніч.

Стосовно дублювання позовів та інших документів, поданих через Електронний суд, у паперовій формі

Інша частина рішення РСУ стосується того, що учасники процесу, які подають процесуальні документи через Електронний суд обсягом більше 30 сторінок, мають подати їх також і у паперовому вигляді, якщо суд зверне на це увагу.

Тобто, суд, якщо не може роздрукувати чи працювати з цими документами в електронному вигляді, може звернутися до сторони і попросити, щоб та продублювала документи у паперовій формі.

Як зазначають деякі суди, сторони можуть надіслати документів на 20-30 томів в електронному вигляді, а їх роздрукувати немає можливості. Як немає і можливості дослідити в залі судового засідання письмові докази (треба мати комп’ютер за «трибуною» і телевізор, щоб виводити їх на екран).

Стосовно того, які наслідки буде мати відмова сторони надавати паперові копії, поки невідомо. Як варіант, озвучений на засіданні РСУ, - суд може залишити такий позов без руху.

Позиція ДСА

Отже, РСУ спочатку хотіла зобов’язати ДСА купити телефонні номери, аби суд міг надсилати повістки та рішення сторонам у месенджери. 

Втім, Сергій Чорнуцький зауважив, що ДСА не може закупити їх централізовано.

«Це суди зможуть закупити або теруправління. Це розпорядникам бюджетних коштів треба адресувати», - додав він.

Також, за його словами, ДСА може забезпечити закупівлі платних послуг у Viber і WhatsApp, за якими вони будуть давати підтвердження доставки і прочитання. Однак це буде не безкоштовно. Якщо ж користуватися персональними контактами, то це буде, за словами заступника голови ДСА, незручно, бо одній людині у суді «треба буде моніторити всіх суддів та всі справи».

Він дав порівняння по цифрах.

Паперова повістка коштує 45 грн.

Вартість смс-повідомлення мобільного оператора 43 коп. Але для того, щоб відправити повістку, треба 5-6 повідомлень і загальна вартість буде близько 2,50 грн.

«У випадку з вайбером це одне повідомлення і вартість 31 копійка.

І можна відсилати текст. А з приводу файлів треба ще уточнити», - сказав Чорнуцький.

Також за його словами є суди, яким не треба друкувати всі документи.

Отже, суди-розпорядники бюджетних коштів мають закупити телефонні номери (бо ДСА не може це робити). А сторони по справі повинні будуть подавати документи у паперовій формі, якщо суд вкаже на таку необхідність.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Info news social link
У Верховному Суді обговорюють наслідки скасування Господарського кодексу, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
У Верховному Суді обговорюють наслідки скасування Господарського кодексу, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Лілія Максименко
    Лілія Максименко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Ірина Приходько
    Ірина Приходько
    суддя Господарського суду міста Києва
загрузка...