У Раді пропонують запровадити бронювання за професією — через ризик втрати кваліфікованих кадрів
Оновлення правил бронювання військовозобов’язаних, яке нещодавно затвердив Кабінет Міністрів, має зробити систему більш прозорою та контрольованою. Водночас нові вимоги можуть вплинути на частину підприємств реального сектору економіки, які не мають прямих державних контрактів, але є важливими учасниками виробничих ланцюгів оборонної галузі.
У Верховній Раді вважають, що надалі держава має зосередитися не лише на економічних критеріях бронювання, а й на збереженні висококваліфікованих фахівців, від яких залежить робота критично важливих виробництв.
Нові правила бронювання майже не зачеплять оборонні підприємства
У парламентському Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки вказують, що підприємства, які безпосередньо працюють на потреби оборони, суттєвих змін не відчують. Водночас не всі компанії реального сектору економіки зможуть відповідати підвищеним вимогам щодо рівня середньої заробітної плати, які враховуються під час визначення права на бронювання працівників.
У зв’язку з цим пропонується розвивати не лише економічне бронювання, а й механізми бронювання фахівців, оскільки значна кількість підприємств є частиною виробничих ланцюгів оборонної галузі, хоча й не мають прямих державних контрактів.
Постачальники оборонної галузі можуть залишитися без квот
У Раді звертають увагу на те, що в Україні сформувалася ціла екосистема підприємств, які забезпечують виконання оборонних замовлень. Великі виробники співпрацюють із сотнями менших постачальників, що виготовляють окремі деталі, комплектуючі або надають спеціалізовані послуги.
Через відсутність статусу критично важливих такі підприємства нерідко не мають можливості бронювати своїх працівників. На думку представників парламенту, цю проблему необхідно вирішувати.
Серед можливих варіантів називають або об’єднання таких виробників для отримання статусу критично важливих підприємств, або внесення урядом змін до чинних правил, які дозволили б надавати їм квоти на бронювання.
Як приклад наводиться виробництво наземних роботизованих комплексів, де значна частина комплектуючих виготовляється невеликими компаніями. Такі підприємства можуть не відповідати критеріям критичності, але водночас забезпечують роботу всього виробничого ланцюга. Саме тому, наголошують у парламенті, важливо створити умови для збереження на цих підприємствах висококваліфікованих інженерів та інших спеціалістів.
В Україні вдосконалюють автоматичне бронювання
Також зазначається, що наразі в Україні зберігається певний баланс між потребами Сил оборони та необхідністю утримувати критично важливих спеціалістів в економіці.
Окремо відзначається розвиток автоматизованих механізмів бронювання. Завдяки інтеграції державних електронних реєстрів окремим категоріям громадян більше не потрібно регулярно підтверджувати свій статус у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Зокрема, це стосується осіб, які здійснюють догляд, студентів, багатодітних батьків та інших категорій, інформація про яких підтверджується в електронному форматі. У парламенті вважають, що система бронювання поступово вдосконалюється та стає більш автоматизованою.
Які зміни до бронювання запровадив Кабмін
Нагадаємо, Кабмін оприлюднив постанову №692, якою внесено масштабні зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», нововведення спрямовані на посилення контролю за бронюванням, цифровізацію перевірок та запровадження нових економічних критеріїв для підприємств, які претендують на статус критично важливих.
Нове урядове рішення насамперед покликане унеможливити використання механізму бронювання виключно для отримання відстрочки від мобілізації без виконання підприємством важливої функції для економіки або обороноздатності держави.
Економічне обґрунтування бронювання
Однією з ключових новацій стало встановлення обов’язкового рівня заробітної плати для заброньованих працівників. Відповідно до оновленого порядку, працівникам критично важливих підприємств та установ, за окремими винятками, має нараховуватися щомісячна заробітна плата протягом усього строку відстрочки не нижче трикратного розміру мінімальної заробітної плати. Станом на сьогодні це становить 25 941 грн.
Для підприємств, які фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій відповідно до переліку Міністерства розвитку громад та територій, встановлено нижчий поріг — 2,5 мінімальної заробітної плати.
Водночас нові вимоги не поширюються на державні та комунальні підприємства, резидентів Дія City, релігійні організації, виробників енергії, чиї потужності були пошкоджені внаслідок російської агресії, а також операторів газорозподільних систем і підприємства паливно-енергетичного комплексу зі 100-відсотковою державною часткою.
Важливо, що норми щодо підвищення зарплатних коефіцієнтів набирають чинності з 1 вересня 2026 року.
Перегляд статусів критично важливих підприємств
Уряд також розпочав масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств.
Усі рішення про надання такого статусу, ухвалені до 30 травня 2026 року, залишаються чинними до завершення визначеного в них строку, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
Органи державної влади мають переглянути галузеві та регіональні критерії визначення критично важливих підприємств для забезпечення їхньої об’єктивності, актуальності та належного обґрунтування.
Якщо підприємство отримало статус критично важливого на підставі критерію, який буде виключений після такого перегляду, відповідне рішення підлягатиме скасуванню.
До 1 вересня 2026 року має завершитися комплексна перевірка всіх раніше ухвалених рішень щодо надання статусу критично важливого підприємства та приведення їх у відповідність до оновлених вимог.
Таким чином, усі підприємства, які наразі мають такий статус, повинні пройти перевірку на відповідність новим критеріям, інакше можуть його втратити.
Нові правила обліку працівників та контроль за квотами
З 1 вересня 2026 року змінюються правила обліку військовозобов’язаних працівників під час визначення квот на бронювання.
Працівники, які мають відстрочку від мобілізації з інших підстав, передбачених законодавством, а також особи, які працюють за сумісництвом, враховуватимуться у загальній чисельності військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи. Це має запобігти подвійному обліку під час розрахунку квот.
Крім того, уряд посилює контроль за дотриманням встановлених лімітів бронювання, які в більшості випадків становлять не більше 50% військовозобов’язаних працівників підприємства.
У разі перевищення дозволеної квоти керівник підприємства зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати через портал «Дія» заяву про анулювання бронювання працівників, які перевищують встановлений ліміт.
Відтепер перевищення квоти є окремою підставою для скасування статусу критично важливого підприємства. Причому ризик втрати такого статусу може виникнути навіть через помилки кадрового обліку або несвоєчасне відображення звільнення працівників.
У зв’язку з цим підприємствам необхідно постійно контролювати кількість заброньованих працівників та своєчасно реагувати на будь-які кадрові зміни.
Автоматичний контроль через державні реєстри
До 1 серпня 2026 року Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації та Пенсійний фонд мають забезпечити інтеграцію інформаційних систем для автоматичного контролю рівня заробітної плати, чисельності працівників та дотримання встановлених квот бронювання.
Водночас через перегляд галузевих і регіональних критеріїв частина підприємств може втратити підстави для збереження статусу критично важливих уже під час перевірок.
Тому бізнесу рекомендують завчасно оцінити відповідність оновленим вимогам і, за необхідності, підготувати документи для підтвердження критичності, щоб уникнути втрати права на бронювання працівників після 1 вересня 2026 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
