Верховний Суд пояснив у яких випадках винуватці ДТП звільняються від кримінальної відповідальності

Чи можна звільнити винуватця ДТП від кримінальної відповідальності, якщо він примирився з потерпілим, але водночас порушив правила дорожнього руху, які охороняють публічний інтерес? Це питання довгий час викликало різні підходи в практиці Верховного Суду. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалила важливу постанову у справі № 629/612/25, розв’язавши багаторічну дискусію між палатами Верховного Суду.

Подія, що дала початок справі сталася 2 липня 2024 року в Харківській області. Водій, керуючи автомобілем, порушив вимоги п. 12.3 ПДР. При під’їзді до перехрестя водій не вжив заходів для своєчасного зменшення швидкості та здійснив наїзд на пішохода. Унаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Лозівський міськрайонний суд 18 лютого 2025 року засудив водія за ч. 1 ст. 286 КК до 1 року обмеження волі з позбавленням права керування на 1 рік. На підставі ст. 75 КК водія звільнили від покарання з іспитовим строком у 3 роки. Харківський апеляційний суд залишив цей вирок без змін, попри заяву потерпілого про відшкодування шкоди та примирення.

Захисник подав касаційну скаргу, вказуючи на істотне порушення — суди не роз’яснили обвинуваченому можливість закриття провадження через примирення, хоча збитки були повністю відшкодовані.

Справу передали на розгляд Об’єднаної палати, оскільки колегія суддів Третьої судової палати вважала за необхідне відступити від практики інших палат, які раніше констатували неможливість примирення у подібних злочинах. Судді дійшли висновку про необхідність відступити від низки попередніх правових позицій, викладених у справах № 689/695/17, № 166/865/23, № 640/20302/18, та № 643/5610/24.

Позиція Верховного Суду щодо застосування статті 46 КК України

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду детально проаналізувала умови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням із потерпілим, передбачені статтею 46 КК України.

Суд зазначив, що для застосування цієї норми мають бути одночасно виконані дві групи вимог:

• особа повинна вперше вчинити кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин;
• має відбутися примирення з потерпілим та повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Об’єднана палата зазначила, що перелік умов і підстав, визначених статтею 46 КК України, є вичерпним. Тому суд не вправі доповнювати його додатковими критеріями, яких закон не передбачає. Зокрема, посилання на необхідність захисту «публічного інтересу» або інші міркування, відсутні у статті 46 КК України і не можуть бути самостійною підставою для відмови у звільненні особи від кримінальної відповідальності за наявності всіх встановлених законом умов.

Верховний Суд визнав, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК є  дійсно злочином з двома об’єктами. Тобто, шкода завдана і приватним і публічним інтересам. Водночас стаття 46 КК України містить вичерпний перелік випадків, коли звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням не допускається. Закон передбачає лише два такі винятки:

• вчинення корупційного кримінального правопорушення;
• вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, якщо особа перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

За відсутності передбачених законом винятків суд не вправі відмовити у застосуванні статті 46 КК України, посилаючись на додаткові міркування.

У розглянутій справі суд встановив, що обвинувачений був тверезим, уперше вчинив необережний нетяжкий злочин, повністю відшкодував завдану шкоду, а потерпілий письмово підтвердив примирення та відсутність будь-яких претензій. За таких обставин були наявні всі передбачені законом підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України.

Суд скасував вирок Лозівського суду та ухвалу Харківського апеляційного суду. Водій був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, а провадження — закрите.

Для застосування звільнення від відповідальності у зв’язку з примиренням потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Будь-які додаткові вимоги судів є неправильним застосуванням норми права.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.