Фіксація розмов і документів: які контррозвідувальні заходи СБУ зможе проводити до рішення суду

Народний депутат від «Слуги народу» Мар’яна Безугла разом з колегами по фракції зареєструвала законопроект 7684 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення спроможності суб’єктів контррозвідувальної діяльності у протидії широкомасштабній військовій агресії Російської Федерації проти України.

Так, у Законі «Про контррозвідувальну діяльність» з’являється нова стаття 8-2 «Контррозвідувальні заходи, які проводяться за рішенням суду».

Як зазначається у ній, «у виняткових випадках, коли невжиття невідкладних заходів може призвести до вчинення злочину проти основ національної безпеки України, терористичного акту, кібератаки, знищення необхідних фактичних даних або зумовить неможливість їх отримання, Голова Служби безпеки України або особа, яка виконує його обов’язки, його заступник або начальник регіонального  органу Служби безпеки України має право прийняти документально оформлене  рішення щодо проведення контррозвідувальних заходів, передбачених частиною  першою цієї статті, до ухвалення рішення суду.

У такому разі керівник оперативного підрозділу Служби безпеки України, яким ініційовано проведення контррозвідувального заходу, або його заступник повинен протягом 72 годин з початку контррозвідувального заходу звернутися до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів».

А саме йдеться про такі контррозвідувальні заходи, які можна здійснити до ухвалення рішення суду (звичайно, у виняткових випадках):

• спостереження за особою у публічно доступних місцях із фіксацією відповідних відомостей або даних;
• аудіо-, відеоконтроль особи, що полягає у втручанні в приватне спілкування особи без її відома з фіксацією змісту її розмов або інших звуків, рухів, дій, пов’язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо, за допомогою аудіо-, відеозапису із використанням спеціальних та інших технічних засобів;
• аудіо-, відеоконтроль речі або місця, що полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно недоступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб;
• зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг) є різновидом втручання у приватне спілкування, що проводиться без відома осіб, які використовують засоби електронних комунікацій для передавання інформації;
• зняття інформації з електронних інформаційних систем, яке полягає у пошуку, виявленні шляхом фізичного та/або програмного доступу, відборі і фіксації відомостей або даних, що містяться в електронних інформаційних системах або їх частинах, доступ до яких обмежується іх власником, володільцем, утримувачем або пов’язаний з подоланням системи логічного захисту;
• обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи шляхом негласного проникнення до таких місць, житла чи володіння особи з використанням спеціальних та інших технічних засобів, з метою:
• виявлення і фіксації речей та документів;
• виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів, виявлення та вилучення зразків для дослідження;
• виявлення осіб, які можуть бути причетні до розвідувально-підривної діяльності, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України;
• встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи;
• установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу), яке полягає у застосуванні технічних засобів для отримання від мережевої інфраструктури або мобільного кінцевого (термінального) обладнання відомостей про місцезнаходження мобільного кінцевого (термінального) обладнання (точки його підключення до мережі), а в мережі фіксованого зв’язку – даних про фізичну адресу кінцевого пункту мережі, без розкриття змісту повідомлень, що передаються;
• огляд кореспонденції, який полягає в негласному відборі за ідентифікаційними ознаками кореспонденції, її обробці, зміні (заміні), знятті копій чи отриманні зразків.

Надалі, якщо за результатами розгляду клопотання судом постановлено ухвалу про відмову у наданні дозволу на проведення контррозвідувального заходу, контррозвідувальний захід підлягає негайному припиненню, а одержана внаслідок його проведення інформація передається оперативному підрозділу – ініціатору проведення контррозвідувального заходу для знищення у встановленому порядку.

Інформація, здобута або створена в результаті контррозвідувальних заходів, крім контррозвідувальних заходів, визначених частиною першою цієї статті, не може бути використана для вирішення завдань кримінального провадження.

Що ще можна робити до або без надання дозволу судом

Відповідно до законопроекту не потребує дозволу суду установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) за заявою його власника, а також проведення візуального спостереження за певною річчю чи місцем у публічно доступних місцях, у тому числі з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

Разом із тим, нові статті 8-2 та 8-3 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність” в редакції цього Закону набирають чинності з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України, яким вносяться зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо вирішення окремих питань, пов’язаних з проведенням контррозвідувальних заходів. Даний законопроект ще не внесено.

До дня набрання чинності Законом України, яким вносяться зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо вирішення окремих питань, пов’язаних з проведенням контррозвідувальних заходів, виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання  інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, – лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором. Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором, виконувачем його обов’язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора заступниками Генерального прокурора.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор Наталя Мамченко