Які країни визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, та чи визнають її у США

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Палата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт Путіна та уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Президент США Джо Байден заявив у коментарі журналісту з CNN, що ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом для Путіна, «є дуже вагомим аргументом.

Водночас американський президент зауважив, що повноваження суду не визнають ані Росія, ані США. «Питання у тому, що ми також не визнаємо це на міжнародному рівні. Але я вважаю, що це є дуже сильною позицією», — додав він.

Нагадаємо, Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду 20 січня 2000 року, однак досі не ратифікувала його.

Справа у тому, що на відміну від міжнародних судових органів, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції та може брати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й із власної ініціативи.

Разом з тим, не ратифікувавши Статут, Україна дала Міжнародному кримінальному суду право розслідувати злочини на своїй території.  

Учасницями Римського статуту є 123 держави, серед яких у тому числі – держави Південної Америки та близько половини держав Африки, відтак формально вони мають зважати на видані МКС ордери.

Не підписали і не ратифікували статут, серед інших, Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан. Росія, як і США, підписувала статут, але згодом відкликала свій підпис.

Деякі держави принципово негативно ставляться до самої ідеї існування МКС. На їхню думку, МКС обмежує суверенітет держави та має невизначено широку компетенцію. Такої думки дотримуються такі держави, як США, Китай, Індія, Ізраїль та Іран.

Найбільш запеклим супротивником МКС є США

Попри те, що уряд США підписав Римський статут у 2000 році, вже 2002 року він відкликав свій підпис. Спочатку Білл Клінтон, підписуючи документ, пояснив, що США не збираються ратифікувати Римський статут, доки в повній мірі не ознайомляться з діяльністю МКС.

Згодом адміністрація Буша-молодшого, маючи на меті захист власних військовослужбовців, взагалі відмовилась від участі в Римському статуті, назвавши його таким, що порушує національні інтереси та суверенітет США.

Окрім того, у 2002 році був ухвалений спеціальний Закон про захист американського персоналу за кордоном, котрий дозволив застосування військової сили для визволення будь-якого американського громадянина, або громадян країн союзників США, затриманих на території будь-якої держави. Водночас, США уклали низку двосторонніх угод, в котрих зобов'язали відповідні держави не видавати підозрюваних американських громадян Міжнародному кримінальному суду; у разі порушення цих домовленостей США припинять надавати військову допомогу та будь-яку іншу підтримку.

США накладали санкції на очільника Міжнародного кримінального суду

При цьому, США навіть накладала санкції на прокурора Міжнародного кримінального суду.

Так, у вересні 2020 року адміністрація президента США оголосила про введення санкцій щодо прокурора МКС через те, що суд продовжує розслідування щодо американських громадян. Помпео, який тоді займав посаду держсекретаря США, назвав МКС «наскрізь корумпованим».

Санкції було накладено на фактичну голову МКС – прокурора МКС Фату Бенсуди (зараз її на посаді змінив Карім Хан) та керівника одного з підрозділів суду Факісо Мочочоко.

Справа у тому, що посадовці МКС були причетні до розслідування ймовірних військових злочинів, скоєних військовослужбовцями США в Афганістані.

Лише у квітні 2021 року Джо Байден зняв санкції та візові обмеження для посадових осіб Міжнародного кримінального суду. Крім того, держдепартамент скасував розпорядження від 2019 року про візові обмеження щодо деяких співробітників МКС.

При цьому Держдеп наголошує, що ці кроки не означають, що США більше не мають претензій до роботи суду.

«Ми, як і раніше, докорінно не згодні з діями МКС щодо Афганістану та Палестини», - сказав держсекретар Ентоні Блінкен. Проте держдеп тепер вважає продуктивнішим намагатися «вести діалог із судом» із спірних питань, а не вводити санкції.

«Ми зберігаємо наші давні заперечення проти зусиль Суду щодо встановлення юрисдикції щодо персоналу держав, які не підпорядковуються юрисдикції суду, як Сполучені Штати та Ізраїль. Однак ми вважаємо, що наші побоювання щодо цих справ краще вирішувати шляхом взаємодії з усіма зацікавленими сторонами у процесі МКС, а не шляхом запровадження санкцій», - додав Блінкен.

Держдепартамент також нагадав, що підтримує плани щодо реформування МКС.

У статті для The Washington Post кандидат політичних наук та міжнародних відносин в Університеті Південної Каліфорнії Кайл Репп та науковий співробітник ректора факультету соціальних наук Університету Південної Каліфорнії, а також засновник та директор Міжнародної лабораторії правосуддя у William & Mary Келебогілі Звобго проаналізували такий «маятник» .

«МКС розпочав розслідування в Афганістані та на палестинських територіях. Перебуваючи при владі, Джордж Буш-молодший і Барак Обама підтримували роботу суду в одних областях, коли вона відповідала інтересам США, і чинили опір іншим. Ця вибіркова участь означала, що вони могли підтримувати розслідування суду в таких країнах, як Судан та Лівія, відкидаючи при цьому юрисдикцію суду щодо країн, які не є членами МКС, США або союзників США, таких як Ізраїль. Але прокурор МКС послідовно підтверджував юрисдикцію суду над американським персоналом в Афганістані та над ізраїльським персоналом на окупованих палестинських територіях, а саме в секторі Газа та на Західному березі (включаючи Східний Єрусалим).

Розпочате у 2006 році під час другого президентського терміну Буша розслідування в Афганістані стосується можливих військових злочинів та злочинів проти людяності, у тому числі скоєних американськими військовими та розвідниками. Попередні висновки МКС показують, що прокуратуру особливо цікавлять твердження про тортури у місцях тримання під вартою ЦРУ.

Палестинське розслідування було порушено під час другого президентського терміну Обами у 2015 році. Розслідування було запрошено палестинським урядом невдовзі після того, як він став членом МКС. Розслідування стосується ймовірних незаконних дій палестинських та ізраїльських сил — від ракет ХАМАС та палестинських сил до ізраїльських поселень на палестинській території.

Адміністрація Трампа вжила заходів у відповідь проти Бенсуди і Мочочоко. У своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН у вересні 2018 року тодішній президент Дональд Трамп сказав, що «МКС не має ані юрисдикції, ані легітимності», і ця заява, здавалося, означала кінець вибіркової взаємодії США із судом.

У березні 2019 року держсекретар Майк Помпео відкликав візи до США для посадових осіб МКС, включаючи Бенсуда. У своїй заяві Помпео пригрозив МКС «додатковими кроками, включаючи економічні санкції», якщо суд не припинить розслідування щодо американського персоналу в Афганістані.

У березні 2020 року судді суду задовольнили клопотання Бенсуди про завершення її попереднього слідства в Афганістані та початок повного розслідування. Через три місяці, у червні, Трамп видав указ № 13928 про заморожування фінансових активів США та обмеження поїздок осіб, причетних до розслідування, а також членів їхніх сімей», - йдеться у статті.

При цьому, як зазначають автори статті, санкції США не застосовувалися ні до заступника прокурора Джеймса Стюарта з Канади, ні до директора з розслідувань Мішеля де Смедта з Бельгії.

«МКС не може розслідувати справи громадян країн, які не є членами. Однак, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, суд має юрисдикцію щодо всіх дій, вчинених на території країни-члена, включаючи дії громадян країн, які не є членами. Оскільки Афганістан та палестинські території є сторонами Римського статуту, суд підтвердив, що розслідування — і будь-які майбутні звинувачення та переслідування американського та ізраїльського персоналу є законними.

Не дивно, що санкції спричинили серйозну міжнародну реакцію. У червні 67 країн виступили із заявою, в якій підтвердили свою підтримку МКС. У листопаді 74 країни, у тому числі союзники США, такі як Великобританія, Німеччина та Франція, виступили із заявою на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, у якій підтвердили свою підтримку суду та засудили санкції. Втрутилися і правозахисні організації, назвавши санкції каральним заходом і закликавши адміністрацію Трампа скасувати їх. Інші організації чинили тиск на Байдена, щоб той скасував санкції, назвавши їх «безпрецедентною атакою» на верховенство права. Правова ініціатива «Відкрите суспільство» навіть подала до суду на уряд США, стверджуючи, що санкції порушують свободу слова та обмежують її можливості працювати з МКС. Джеймс Голдстон, виконавчий директор організації, заявив, що санкції були «зрадою історичної прихильності Америки до міжнародного правосуддя».

Таким чином, Байден, схоже, повертається до політики Буша та Обами: критикувати в одних сферах і співпрацювати в інших. Ми можемо побачити, як адміністрація Байдена прийме той самий підхід, підтримуючи МКС у деяких сферах, таких як його розслідування в Малі, та виступаючи проти роботи суду в таких місцях, як палестинські території», - зазначають автори статті.

Нагадаємо, МКС було засновано 2002 року в Гаазі. У його компетенцію входить розслідування військових злочинів, геноциду та злочинів проти людяності у країнах та територіях (не визнаних деякими країнами), де відповідальні за це особи можуть уникнути правосуддя. США відмовилися від участі у роботі цього суду. Юрисдикцію МКС Сполучені Штати не визнають.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.