Суд розглянув позов екс-чоловіка депутатки Анни Скороход, який вимагав від неї спростування інформації про наявну у нього криптовалюту

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Печерський райсуд Києва розглянув матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про притягнення народного депутата України Анни Скороход до адмінвідповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Анна Скороход стверджувала, що усі правовстановлюючі документи на криптовалюту та ключ доступу до електронного гаманця «було викрадено її колишнім чоловіком», що унеможливило подання нею підтверджуючих документів про право власності на «крипту».

Втім, суд встановив, що Анна Скороход навіть за умови втрати нею усіх документів та приватного ключа до електронного гаманця, мала можливість надати інформацію про публічну адресу задекларованої нею криптовалюти на підтвердження права власності. 

Разом з тим, оскільки сплинули строки накладення адміністративного стягнення, суд закрив провадження.

Однак, як виявилося, історія з криптовалютою на цьому не закінчилася.

Позов колишнього чоловіка

Колишній чоловік, про якого розповідала Анна Скороход, відомий у свій час бізнесмен Олексій Алякін звернувся з позовом до народної депутатки.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у 2023 році розглянув дану справу №359/6343/21.

Так, Олексій Алякін зазначив, що протягом 2020 року він проживав однією сім`єю з народною депутаткою Анною Скороход.

30 березня 2021 року Анна Скороход подала декларацію за 2020 рік, в якій, зокрема зазначила інформацію про належність нематеріальних активів Олексію Алякіну як своєму чоловіку, а саме: Bitcoin в кількості 118 штук вартістю 1877002 гривень, Etherium в кількості 78 штук вартістю 668978 гривень, Etherium classic в кількості 350 штук вартістю 13193 гривень.

Алякін вказав, що не має у власності вищевказаної криптовалюти, тому факти, вказані Анною Скороход у декларації є недостовірними та нічим не підтверджені. Вказана недостовірна інформація, за його словами, порушує його права, завдає шкоди його честі та гідності.

Також, як зазначив Алякін, він має статус біженця в Україні та вживає заходів для налагодження власного життя, потребує коштів та намагається залучити їх з різних законних джерел. Проте потенційні кредитори з недовірою сприймають ситуацію, коди позивач начебто володіє криптовалютою на десятки мільйонів гривень, але намагається залучити кошти для втілення своїх проектів.

Тому потенційні партнери відмовляються від співпраці з ним. Таким чином недостовірна інформація щодо активів позивача спотворює інформацію про його фінансовий стан та позбавляє можливості залучення коштів у третіх осіб.

За таких обставин Алякін просив визнати недостовірною та такою, що завдає шкоди його честі та гідності інформацію, поширену Анною Скороход в декларації, а також зобов`язати її вилучити вищевказану інформацію шляхом внесення змін (виправлення) в розділ 10 «Нематеріальні активи» її декларації за 2020 рік.

Анна Скороход надала до суду відзив, в якому вказала на те, що відомості про наявність у власності чоловіка криптовалюти були внесені до декларації виключно на підставі інформації, наданої особисто позивачем.

Позиція суду

Стосовно скріншотів листування

Як зазначив суд в своєму рішенні, він не вправі підміняти собою НАЗК шляхом перевірки достовірності відомостей, зазначених в декларації, а тим більше спростовувати їх шляхом постановлення рішення суду.

З роздруківки скріншотів з мобільного додатку вбачається, що абонент з ім`ям … вказує «и крипту я бы указал», «в декларации», «и эфир 135 и эфир классик 120».

За твердженням відповідача криптовалюта та її кількість, яка належить Алякіну була вказана нею в декларації за 2020 рік, саме за вказівкою чоловіка, отриманою нею в ході листування за допомогою мобільного додатку.

На переконання суду, вказані скріншоти з мобільного додатку не є належним доказом на підтвердження тієї обставини, що Алякін особисто вказав про наявність у нього криптовалюти та її кількість.

Оскільки, з аналізу вищевказаних повідомлень вбачається, що якщо припустити, що номером мобільного телефону користується позивач та за допомогою цього номеру він особисто направляв вищевказані повідомлення відповідачу, то зазначені в декларації відомості стосовно кількості належної позивачу криптовалюти не відповідають тій кількості, яка зазначена в листуванні.

Так, в декларації зазначено Etherium в кількості 78 штук та Etherium classic в кількості 350 штук, в листуванні - Etherium в кількості 135 штук і Etherium classic в кількості 120 штук.

В той час як в матеріалах цивільної справи відсутні відомості про номер мобільного телефону, яким користується Алякін, що об`єктивно виключає можливість перевірити належність вказаного листування саме йому.

З цих підстав суд вважає вказану роздруківку скріншотів з мобільного додатку неналежним доказом.

Твердження позивача, які відхилені судом, та мотиви їх відхилення

За твердженням позивача, недостовірна інформація, розміщена Скороход в декларації за 2020 рік, щодо його активів спотворює інформацію про його фінансовий стан та позбавляє можливості залучати кошти у третіх осіб на прийнятних для нього умовах та негативно впливає на якість соціальної взаємодії.

Всупереч вимозі, передбаченої ч.1 ст.81 ЦПК України, позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що інформація про наявність у нього криптовалюти була підставою для відмови в отриманні ним в позику грошових коштів, для недовіри до нього з боку бізнес-партнерів тощо.

Таким чином позивачем не доведено існування однієї з обов`язкових складових юридичного складу правопорушення про поширення недостовірної інформації, що полягає в поширенні інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Крім цього, з доводів позивача, необхідність спростування вищевказаних у декларації відомостей відносно нього, зумовлено тим, що в подальшому податкові органи можуть вимагати від нього сплати податків за активи, які у нього відсутні.

Вказані позивачем обставини суперечать правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 5 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин.

Отже, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що інформація, яка поширена позивачем шляхом подання декларації, не є недостовірною інформацією. Оскільки, вказана інформація підлягає перевірці НАЗК в ході проведення повної перевірки декларації в Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29 січня 2021 року №26/21.

Тому в задоволенні пред`явленого Олексієм Алякіном позову належить відмовити.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.