Сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом рішення по суті спору щодо розміру аліментів не може бути підставою для закриття провадження, — Верховний Суд

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред’явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.

Таким чином, сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо розміру стягуваних на їх користь аліментів на час звернення позивача до суду із цим позовом. Це підкреслив Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22.

Історія справи

15 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу матері у справі за її позовом до батька дітей, в якому позивач просила збільшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням суду з відповідача на її користь на дітей до 25 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням апеляційного суду від 19 липня 2011 року в справі №22ц5281/2011 скасовано заочне рішення районного суду, частково задоволено позов жінки та стягнуто з батька на користь матері аліменти на утримання дітей по 2 000 грн на кожну дитину щомісячно, в решті вимог позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду в травні 2013 року скасовано рішення апеляційного суду від 19 липня 2011 року в частині обмеження строку стягнення аліментів до 1 січня 2011 року та ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення аліментів у вказаній в рішенні сумі за період з липня 2009 року до 1 січня 2011 року та з 27 вересня 2012 року до 13 січня 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум. В іншій частині рішення залишено без змін.

У лютому 2022 року жінка звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів. Ухвалою районного суду відкрито провадження у справі.

У січні 2023 року від батька до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, мотивоване відсутністю між сторонами спору у зв’язку із досягненням дітьми повноліття та припиненням у батьків обов’язку їх утримувати.

Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, закрив провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки дітям, які народилися в один день, виповнилося по 18 років.

Позиція Верховного Суду

Постановою Верховного Суду судові рішення скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції з огляду на таке. Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Звертаючись до суду, позивач вважала, що розмір стягуваних з відповідача аліментів надто низький та не відповідає його доходам. Це питання не було врегульоване сторонами за час перебування справи у провадженні суду першої інстанції (близько року).

На момент подання до суду позову дітям виповнилося по 17 років, а на час постановлення місцевим судом ухвали про закриття провадження у справі – по 18 років. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред’явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.

Таким чином, сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо розміру стягуваних на їх користь аліментів на час звернення позивача до суду із цим позовом, а також на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, а тому місцевий суд не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Суди не взяли до уваги, що на час відкриття провадження у справі і до моменту досягнення дітьми повноліття між сторонами існував спір щодо розміру аліментів, тому судам необхідно було з’ясувати, чи у зв’язку із цим між сторонами не залишилося неврегульованих питань, та розглянути по суті заявлені позовні вимоги, а в разі встановлення їх необґрунтованості – відмовити в їх задоволенні через безпідставність чи недоведеність відповідно до норм ЦПК України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.