3,5 роки позбавлення волі за крадіжку підгузків для дитини на суму 356 грн – депутати вирішили, що треба підняти межу кримінальної караності до 4542 грн

18:00, 16 березня 2024
Народні депутати пропонують, аби кримінальна відповідальність за крадіжку наставала, якщо сума вкраденого більша 4542 грн, але поки внесли лише законопроект про зміни до КУпАП.
3,5 роки позбавлення волі за крадіжку підгузків для дитини на суму 356 грн – депутати вирішили, що треба підняти межу кримінальної караності до 4542 грн
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

До Верховної Ради внесли законопроект про підвищення межі для кримінальної караності крадіжки до 4542 грн. Як відмічають депутати, наразі (з 1 січня 2024 року) викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше 302 грн 80 копійок.

В обгрунтування автори законопроекту наводять вироки судів, зокрема, за якими за крадіжку «памперсів» на суму 356 грн для дитини чоловік отримав 3,5 роки позбавлення волі.

Передісторія

Як раніше писала «Судово-юридична газета», колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 28 березня 2023 року у рішенні по справі №722/594/22 зазначила, що масштаб застосування тяжких покарань за крадіжку мимоволі нагадує застосування «закону про 5 колосків», звернувши увагу на проблему тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану».

Справа у тому, що у перші тижні повномасштабного вторгнення, 3 березня 2022 року, народні депутати прийняли закон №2117-IX про внесення змін до Кримінального кодексу, яким встановили, що зокрема крадіжка в умовах воєнного стану карається позбавленням волі від 5 до 8 років. Закон був спрямований на боротьбу з мародерством, однак на практиці призвів до того, що за крадіжку на відносно невелику суму з магазину суд має призначити особі покарання у виді позбавлення волі від 5 років.

«Масштаб застосування тяжких покарань мимоволі нагадує застосування «закону про 5 колосків», що передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом`якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна», за яким в Україні було засуджено щонайменше 16 тисяч осіб», - зазначили тоді судді ВС.

Однак Об’єднана палата ККС Верховного Суду у рішенні від січня 2024 року зауважила, що «суд шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх». Також вона розкритикувала позицію колег.

«Колегія суддів Першої судової палати ККС, піддавши сумніву правильність кваліфікації діянь, інкримінованих за ч. 4 ст. 185 К за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину «в умовах воєнного стану» та сформовану на цій основі сталу судову практику, фактично не погоджується з рішенням законодавця про посилення кримінальної відповідальності...

Об`єднана палата ККС не погоджується з означеними аргументами, оскільки колегія суддів Першої палати ККС, посилаючись на очевидну, на її думку, суворість покарання встановленого в санкції кримінально правової норми за вчинення діяння, що містить особливо кваліфікований склад крадіжки (в умовах воєнного стану), безпідставно ототожнює диференціацію кримінальної відповідальності, здійснення якої належить до виключних повноважень законодавця, і її індивідуалізацію судом за обтяжуючою обставиною «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану», внаслідок чого фактично пропонує втрутитися у сферу виключної компетенції законодавця шляхом відступу від імперативних приписів закону і фактичного створити нову норму закону про кримінальну відповідальність, що перебуває поза межами повноважень Суду, та знівелювати мету, якої прагнув законодавець за Законом № 2117-IX, виклавши диспозицію ч. 4 ст.185 КК України у відповідній редакції», - вказала Об’єднана палата ККС ВС.

Що пропонують депутати

Отже, Верховний Суд зазначив, що не може підміняти собою законодавця.

Наразі народні депутати змін до Кримінального кодексу не планують, натомість, пропонують змінити КУпАП в частині кваліфікації дрібного викрадення майна.

Так, група народних депутатів 8 березня зареєструвала законопроект 11068 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна. Авторами виступають Максим Павлюк, В'ячеслав Медяник, Сергій Іонушас, Микола Тарарін та інші.

Як зазначають автори, метою прийняття законопроекту є забезпечення більш ефективного, справедливого застосування покарання за фактами дрібних крадіжок.

Законопроектом передбачається внесення змін до статті 51 (Дрібне викрадення чужого майна) КУпАП, а саме:

1) збільшення розміру штрафу до 850 грн за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

При цьому стаття 51 доповнюється приміткою, згідно з якою викрадення чужого майна буде вважатися дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто, 757 грн  (НМДГ в 2024 році для кваліфікації злочинів чи адмінправопорушень становить 1514 грн).

2) доповнення статті 51 новою частиною 2, яка передбачає відповідальність за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вчинені у значному розмірі.

При цьому для цілей частини 2 дрібне викрадення чужого майна пропонується вважати вчиненим у значному розмірі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 3 НМДГ.

«Таким чином, у запропонованій редакції викрадення чужого майна стане кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становитиме 4 542 гривень», - вказують автори.

Одночасно змінюються окремі питання притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 51 КУпАП, зокрема, строки накладення адміністративного стягнення та розгляду справ, а також суб’єктів складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Зокрема, власник підприємства не зможе складати протоколи за статтею 51.

Чим обгрунтовують

Як вказують депутати, із початком повномасштабного вторгнення було посилено кримінальну відповідальність за низку злочинів в умовах воєнного стану.

Зокрема прийнято Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» №2113-IX та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 3 березня 2022 року.

Згаданим у рішенні Верховного Суду Законом № 2117-IX внесені зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за злочини, передбачені статтями 185, 186, 187, 189, 191 КК, вчинені в умовах воєнного стану.

Разом із цим, крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану – є особливо кваліфікованим складом злочину. Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану одразу кваліфікується за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.

При цьому, відповідно до Закону від 4 червня 2009 року № 1449-VI «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент учинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, з 1 січня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше 302 гривень 80 копійок.

Статистичні дані вказують, що у 2023 році зареєстровано 82 123 кримінальних проваджень за фактами вчинення злочинів, передбачених статтею 185 КК, з яких у 48 921 повідомлено про підозру, до суду скеровано 44 924 кримінальних проваджень та 30 155 кримінальних проваджень закрито.

Про необхідність врегулювання цього питання, на думку депутатів, свідчать і наявні у Єдиному реєстрі судових рішень рішення.

До прикладу, за змістом вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2023 по справі №303/123/23 встановлено, що обвинувачений, знаходячись в магазині «АТБ Маркет» таємно викрав одну пляшку віскі марки «Jack Daniels» об'ємом 0,5 літра вартістю 596 грн. 50 коп., спричинивши ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, у Єдиному реєстрі судових рішень розміщений вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпро від 3.08.2023 по справі № 199/6085/23 за обвинуваченням особи за ч.4 статті 185 КК. Встановлено, що чоловік 17 липня 2023 року приблизно о 06:48 годині, перебуваючи в приміщенні магазину «Продукти-289», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», шляхом вільного доступу взяв з торгівельного стелажу плитки шоколаду ТМ «Рошен Lacmi молочний з мигдалем кокосовим кремом» в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн. 65 коп., які сховав до внутрішньої кишені кофти, внаслідок чого таємно викрав вищевказаний товар.

За вказаними вироками, обвинувачені визнані винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.185 КК та останнім призначенні покарання пов’язані з позбавленням волі, однак на підставі статей 75, 76 КК обвинуваченні звільнені від відбування призначених покарань з випробуванням.

Крім того, Рівненським міським судом по справі № 569/3055/23 винесено вирок від 30.01.2024 відносно обвинуваченого по кримінальному провадженню за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК. Судом встановлено, що 24 січня 2023 року, перебуваючи у магазині «Щодня», він таємно викрав із торгових полиць товарно-матеріальні цінності, а саме: підгузки «Huggies» ультра комфорт 4/8-14 кг., в кількості 50 шт., загальною вартістю 356 грн. 72 коп. (без ПДВ), внаслідок чого заподіяв потерпілому майнової шкоди у загальному розмірі 356 грн. 72 коп., при цьому кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий громадянами. В судовому засіданні обвинувачений винним себе визнав повністю, підтвердив викладені у вироку обставини. В скоєному щиро розкаюється. Пояснив суду, що злочин вчинив не задля наживи, а тому, що не було за що купити памперси дитині.

Судом його визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК та призначено покарання з застосуванням ст. 69 КК у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду, призначено остаточне покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.

«Судова практика застосування норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку в умовах воєнного стану на території України засвідчує, що покарання за вчинення крадіжки є не співмірним. Покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Таким чином, при призначенні покарання за крадіжку вчинену в умовах воєнного стану відбувається порушення принципу домірності, коли однакова відповідальність настає за злочини, що очевидно є більш тяжкими, і за правопорушення, які до внесення обговорюваних змін розглядалися як злочини невеликої тяжкості або навіть як проступки, як, наприклад, у випадку частини першої статті 185 Кримінального кодексу України. Така ситуація потребує врегулювання, на нашу думку, шляхом підняття розміру суми, яка розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за крадіжку», - підсумували автори законопроекту.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Єрмак
    Андрій Єрмак
    керівник Офісу Президента України
  • Ярослава Білоусова
    Ярослава Білоусова
    суддя Східного апеляційного господарського суду