Верховний Суд висловився щодо допустимості як доказу відеозапису проведення слідчого експерименту за участю потерпілого

Ненадання стороною обвинувачення з будь-яких підстав протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого не може зашкодити справедливому судовому розгляду з урахуванням того, що проведення цієї слідчої дії відбулося без порушення будь-яких прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та Конституцією України, а наданий технічний носій інформації, на якому зафіксовано проведення цієї слідчої дії, за обставин цього кримінального провадження, є електронним доказом, на якому міститься інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи. Про це зазначила колегія суддів Другої судової палати ККС ВС у постанові від 6 лютого 2024 року у справі № 645/6247/16-к.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав невинуватими та виправдав п’ятьох осіб за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365 КК у зв’язку з недоведеністю, що в їх діях є склад кримінальних правопорушень. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі потерпілий вказує на те, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний, дійшов передчасного висновку про недопустимість як доказу технічного носія інформації, на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту за участю потерпілого у зв’язку з відсутністю протоколу проведення зазначеної слідчої дії та застосував доктрину «плодів отруєного дерева» і, як результат, не врахував висновки додаткових експертиз в частині використання при експертних дослідженнях даних, отриманих під час проведення слідчого експерименту за участі потерпілого.

Позиція ККС ВС

Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ККС зауважує, що ненадання стороною обвинувачення з будь-яких підстав протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого не може зашкодити справедливому судовому розгляду з урахуванням того, що проведення цієї слідчої дії відбулося без порушення будь-яких прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та Конституцією України, а наданий технічний носій інформації, на якому зафіксовано проведення цієї слідчої дії, за обставин цього кримінального провадження, є електронним доказом, на якому міститься інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження ККС встановлено, що наявний у матеріалах справи відеозапис, який міститься на технічному носії інформації, на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту, який був проведений уповноваженою на те особою за участі потерпілого, судово-медичного експерта та статиста, при цьому, з урахуванням того, що хід проведення вказаного слідчого експерименту зафіксовано на безперервний відеозапис, що є винятком, на підставі ч. 7 ст. 223 КПК, для необхідності залучення понятих.

Перед початком проведення слідчого експерименту його учасникам було роз’яснено їх права та обов’язки, що прямо відображено на відеозаписі цієї слідчої дії.

При цьому потерпілий не заявляв про наявність у нього будь-яких зауважень, заперечень, клопотань, заяв щодо проведеного за його участю слідчого експерименту про, що свідчить відеозапис.

У ході проведення зазначеної слідчої дії потерпілий описував перебіг подій, які відбувалися і тривали, при цьому детально розказав та показав обставини вчинених щодо нього кримінальних правопорушень.

Зокрема за допомогою статиста він відтворив обставини нанесення йому ударів працівниками міліції при його затриманні, а також у райвідділі міліції, при цьому детально показав кількість, механізм нанесення йому ударів міліціонерами, спосіб застосування до нього кайданок та поліетиленового пакета для його удушення.

Також показав розташування працівників міліції відносно нього.

Тобто слідчий експеримент відбувся у формі, що містила ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, що свідчило про те, що ця слідча (розшукова) дія була проведена із дотриманням вимог закону та прав учасників такої слідчої дії.

Разом з цим, ККС зауважує, що ненадання стороною обвинувачення протоколу, складеного за результатами слідчого експерименту, наявність якого під час його проведення була зафіксована відеозаписом цієї слідчої дії, не свідчить про те, що технічний носій інформації, на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту, як доказ був отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод, зокрема потерпілого, а тому не ставить під сумнів його допустимість.

ККС констатує те, що технічний носій інформації на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту, а саме його відеозапис містить достатні відомості, що відображають хід його проведення, що за своєю природою є самостійним джерелом доказів, визначеним ст. 84 КПК.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.