Верховний Суд пояснив, чим булінг учнів з боку педагога відрізняється від сварки або конфлікту

11:00, 30 березня 2024
Самі по собі заяви батьків без доведення доказами щодо дій педагога стосовно учнів не свідчать про булінг та аморальність проступку, який є підставою для звільнення – Верховний Суд.
Верховний Суд пояснив, чим булінг учнів з боку педагога відрізняється від сварки або конфлікту
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Роботодавець, звільняючи директора закладу освіти за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи, повинен установити конкретні діяння з боку працівника, які б полягали в певному вигляді насильства над учнями (психологічне, фізичне), їх систематичність та наявність наслідків у вигляді заподіяння учням психічної та/або фізичної шкоди.

Самі по собі заяви батьків без доведення конкретними доказами викладених у них обставин щодо дій з боку працівника стосовно учнів (їхніх дітей), які роботодавець розцінив як булінг, не свідчать про аморальність проступку в розумінні пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року по справі №458/394/22.

Обставини справи

Так, Касаційний цивільний суд розглянув касаційну скаргу педагога у справі за його позовом до відділу освіти селищної ради Самбірського району Львівської області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Судами встановлено, що 2013 року позивача було переведено з посади вчителя математики на посаду директора навчально-виховного комплексу (закладу дошкільної освіти).

У квітні 2022 року відділом освіти винесено наказ про проведення службового розслідування» за фактами, вказаними у відеозаписі користувача у соціальний інтернет–мережі «Facebook», про встановлення можливих неправомірних дій, у тому числі булінгу, керівництвом та іншими працівниками закладу відносно учнів.

Цим наказом створено відповідну комісію та з 28 квітня 2022 року до 27 травня 2022 року на час проведення службового розслідування відсторонено позивача від займаної посади директора.

У подальшому наказом відділу освіти його звільнено із займаної посади директора ЗДО за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи на підставі пункту 3 ч. 1 статті 41 КЗпП.

Директор закладу дошкільної освіти вважав згадані накази незаконними і такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Також зазначав, що на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу та 60 000 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки він був позбавлений права на працю та можливості заробляти собі на життя, втратив душевний спокій, постійно перебував у стресовому стані, що негативно відображалося на його здоров’ї.

Рішенням районного суду позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано оспорювані накази, поновлено позивача на посаді директора. Стягнуто з Відділу освіти середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 квітня 2022 року до 27 травня 2022 року в розмірі 6 055,82 грн, з 14 червня 2022 року до 22 червня 2023 року в розмірі 387 318,96 грн з утриманням із цих сум установлених законодавством України податків та зборів, 6 000 грн – на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема тим, що факт вчинення булінгу з боку позивача по відношенню до учнів не знайшов свого підтвердження, а викладені в заявах батьків цих дітей відомості про те, що на уроці математики директор школи вдарив по голові їх дітей, не свідчать про аморальність проступку в розумінні пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України.

Відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів наявності в діях директора закладу ознак вчинення ним аморального проступку, несумісного з продовженням виховної роботи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції уважав доведеним вчинення позивачем аморального проступку, який суперечить вимогам педагогічної етики, моралі, а також загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні цінності, які склалися в суспільстві, що свідчить про правомірність звільнення позивача з посади директора на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП, як і про дотримання порядку звільнення позивача.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд, переглядаючи справу, не погодився з висновками апеляційного суду, зокрема з огляду на таке.

Підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України є не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням цієї роботи.

Оскільки законодавцем не визначено критеріїв визначення межі між проступками, сумісними і не сумісними з продовженням роботи, тому суд зобов’язаний з метою виконання завдання цивільного судочинства самостійно надати оцінку і встановити, чи є вчинений аморальний проступок, за який звільнено працівника, таким, що сумісний із продовженням роботи з урахуванням конкретних обставин справи.

Під час вирішення справ подібної категорії суду належить виходити не з формального підходу оцінки окремо того чи іншого вчинку педагога, а у разі встановлення за обставинами справи неодноразового вчинення педагогом поступків, несумісних зі званням учителя, надавати їм оцінку у сукупності, з урахуванням особливостей відносин у сфері навчально-виховного процесу та підвищеного рівня вимог до морально-етичних якостей і поведінки учителя (педагога, вихователя).

Звільнення не може бути визнано правильним, якщо його проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Булінг (цькування) відрізняється від сварки або конфлікту кількома типовими ознаками:

  • по-перше, це систематичність (повторюваність) діяння – вчинення у різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, у тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) двічі й більше разів стосовно однієї і тієї самої особи;
  • по-друге, булінг (цькування) майже завжди має злий умисел, коли метою дій кривдника є умисне заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, бажання підпорядковувати потерпілого своїм інтересам та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;
  • по-третє, для булінгу (цькування) характерний дисбаланс сил – владний дисбаланс між кривдником і потерпілим (асиметричні відносини), різниця у фізичному розвитку, рівні соціально-психологічної адаптованості, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чи особливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;
  • по-четверте, відсутність розкаяння у кривдника.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що викладені в заявах батьків учнів відомості, з урахуванням типових ознак булінгу, визначених законом, не є належним та достатнім підтвердженням факту булінгу.

Роботодавець, приймаючи оспорюваний наказ про звільнення позивача з роботи у зв’язку з вчиненням ним аморального проступку, не встановив конкретних діянь з боку педагога, які б полягали у певному вигляді насильства над учнями (психологічне, фізичне), їх систематичності та наявності наслідків у вигляді заподіяння учням психічної та/або фізичної шкоди.

Самі по собі заяви батьків без доведення конкретними доказами викладених у них обставин щодо дій з боку позивача по відношенню до учнів (їх дітей), які відповідач розцінив як булінг, не свідчать про аморальність проступку в розумінні пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України.

У зв’язку із наведеним Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду