Проходження військовозобов`язаним ВЛК не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку — адміністративний суд

З огляду на мету проведення медичного огляду, а саме, визначення придатності до військової служби, його проходження військовозобов`язаним не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу відповідно до закону. На це вказав Волинський окружний адміністративний суд.

Обставини справи

Чоловік звернувся з позовом до ТЦК про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у нерозгляді заяви від 18 квітня 2024 року про відстрочку від призову. Просив зобов`язати ТЦК повторно розглянути заяву про відстрочку та прийняти відповідне рішення про відстрочку на підставі абзацу 9 ч. 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Повідомляє, що у своїй заяві на ім`я начальника ТЦК зазначав, що здійснив усиновлення малолітньої дитини.

Листом від 7.05.2024 ТЦК повідомив, що заяву позивача розглянуто та вказав, що у позивача наявні підстави для отримання відстрочки, а також зазначив, що відстрочка надається військовозобов`язаним лише після встановлення ступеня їх придатності до військової служби.

Позивач вважав, що тим самим ТЦК, по суті, відмовив у її наданні, адже не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки.

У відзиві ТЦК вказало, що було проведено перевірку доданих до заяви документів та було встановлено, що у позивача є підстави для отримання відстрочки.

Поряд з тим зауважує, що під час перевірки облікової картки військовозобов`язаного було встановлено, що даний громадянин тривалий час не з`являвся до ТЦК та не уточнював військово-облікові дані. Тобто, за такий тривалий час у військовозобов`язаного могли змінитися інші військово-облікові дані, окрім тих, про які він повідомив у своїй заяві, та у зв`язку тим, що військовозобов`язаний підлягав повторному медичному огляду ВЛК.

Що вирішив суд

Аналізуючи вказаний лист ТЦК, суд приходить до висновку, що лише після проходження позивачем медичного огляду та уточнення військово-облікових даних відповідачем буде здійснено розгляд питання щодо наявності в позивача права на відстрочку на військову службу по мобілізації відповідно до абзацу 9 ч. 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо необхідності проходження позивачем ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби перед вирішенням питання щодо надання відстрочки, суд виходить з такого.

Наказом Міністра оборони від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ.

Главою 3 розділу ІІ Положення №402 встановлено порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Так, вказаною главою визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК на збірних пунктах районних (міських) ТЦК або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Поряд з цим відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

• проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або ВЛК Служби зовнішньої розвідки;
• особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку з підстав, визначених у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, слід дійти висновку про те, що придатність до військової служби визначається для можливості виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд на предмет визначення придатності до військової служби проводиться на підставі рішень комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК.

Доказів того, що відносно позивача було прийняте відповідне рішення про проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, відповідач суду не подав.

Разом з тим, позивач відповідно до вимог Правил військового обліку подав заяву та відповідні документи з метою розгляду питання про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте ТЦК не вирішив питання про надання чи відмову у наданні відстрочки від призову в належний спосіб.

Отже, Волинський ОАСК у рішенні від 8 серпня 2024 року по цій справі 140/5506/24 зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин чинне законодавство не передбачало обов`язок військовозобов`язаного пройти медичний огляд перед вирішенням питання про надання відстрочки від військової служби.

З огляду на мету проведення медичного огляду (визначення придатності до військової служби) його проходження військовозобов`язаним не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу відповідно до закону.

На користь такого висновку суду свідчить той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і пунктом 63 якого визначено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) ТЦК з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ТЦК, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання від позивача заяви та документів, які підтверджують наявність підстав для надання відстрочки, повинен був розглянути зазначене питання без попереднього проходження ним військово-лікарської комісії та уточнення військово-облікових даних.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийнято не було. Лист від 7 травня 2024 року №1905 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Водночас, суд звертає увагу, що Законом від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, внесено зміни, зокрема, у статтю 23 Закону«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачені підстави відстрочки.

Так, відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в чинній редакції) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

Одночасно суд враховує, що з 18 травня 2024 року змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) ТЦК (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) ТЦК (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, на дату вирішення справи судом відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, відповідач за потреби надсилає запити до відповідних державних органів або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів для перевірки наявності підстав надання відстрочки.

Суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності умов для надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією повинен встановити обґрунтованість підстав для такого, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.

З огляду на те, що у даному випадку відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву позивача від 18 квітня 2024 року про надання відстрочки та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі абзацу 9 частини першій статті 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

Також відповідачем не було розглянуте питання надання такої відстрочки, отже, суд вважає передчасним вирішення питання щодо зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову не можуть бути задоволені.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність ТЦК щодо не розгляду заяви позивача від 18 квітня 2024 року про відстрочку та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18 квітня 2024 року про надання відстрочки та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.