Як хочуть реформувати юридичну освіту і врятувати її від занепаду – отримувати правничу освіту мають тільки вмотивовані та підготовлені громадяни

Комітет Верховної Ради з питань правової політики оприлюднив Концепцію реформи юридичної (правничої) освіти.

Над концепцією працювала робоча група, утворена на базі Комітету ВРУ з питань правової політики та Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. В цілому робота над концепцією тривала близько року.

Як зазначають автори Концепції, проблема з юридичною освітою в Україні стала вже загальнонаціональною.

Для подолання кризи юридичної освіти пропонується, зокрема, посилити якість відбору здобувачів юридичної освіти, заборонити підготовку правників в навчальних закладах МВС, фактично ліквідувати заочну форму юридичної освіти, підвищити рівень заробітної плати для викладачів тощо.

Ключовими проблемами юридичної освіти визначені наступні:

недостатній рівень знань, умінь та практичних навичок у значної частини випускників правничих шкіл України

недостатнє розуміння у значної частини здобувачів вищої юридичної (правничої) освіти суспільної місії правника у демократичному суспільстві, етичних стандартів правничої професії та готовності утверджувати принципи верховенства права

відсутність обґрунтованих критеріїв забезпечення доступності та безоплатності права на вищу юридичну (правничу) освіту

недосконала система доступу до вищої юридичної (правничої) освіти щодо визначення здатності до опанування необхідних компетентностей для успішного виконання освітньої програми

відсутність ефективної системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та освітніх програм з права у закладах вищої освіти, належної прозорості та доступності інформації про діяльність правничих шкіл

відсутність ефективної системи зовнішнього оцінювання якості освітніх програм, забезпечення механізмів підзвітності закладів вищої освіти суспільству за якість освітньої діяльності

недостатній рівень актуальності та впроваджуваності наукових досліджень у сфері права, їх низька ефективність для формування якісних освітніх програм

невиправдано велика мережа закладів вищої освіти, які готують правників, та значний обсяг випускників цих закладів, що не відповідає потребам правничої професії та суспільства загалом

слабка інтеграція українських правничих шкіл у європейський та глобальний освітній простір

Скільки в Україні здобувачів вищої освіти

Автори Концепції зазначають, що в Україні сталося так, що кількість здобувачів вищої юридичної (правничої) освіти є найбільшою серед усіх спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою.

Здобувачами вищої освіти за спеціальністю «Право» станом на 1 жовтня 2024 року є 99 800 осіб.

З них здобувають:

ступінь бакалавра – 53 336 осіб

магістра – 19 028 осіб

молодшого бакалавра – 9 осіб

фахового молодшого бакалавра – 22 075 осіб

молодшого спеціаліста – 28 осіб

спеціаліста – 1 особа

доктора філософії в галузі права – 5 323 особи

Крім того, за спеціальністю «Міжнародне право» в Україні навчаються 5 231 особа, з них:

на бакалавра – 3 744 особи

магістра – 1 177 осіб

доктора філософії – 310 осіб.

Випускники і потреби ринку праці

Як зазначено в Концепції, кількість випускників, які здобули вищу юридичну освіту перевищує потреби ринку праці.

У 2023 році за спеціальністю «Право» завершили навчання:

фахових молодших бакалаврів – 2 408 осіб

молодших спеціалістів – 2 143 особи

молодших бакалаврів - 55 осіб

бакалаврів – 15 932 осіб

магістрів – 7 539 осіб.

З них здобули вищу юридичну освіту на заочній формі:

фахові молодші бакалаври – 637

молодші спеціалісти – 133

молодші бакалаври – 9

бакалаври – 6 464

магістри – 4 953

При цьому, як зазначають автори Концепції, проходження практичної підготовки значної кількості здобувачів вищої юридичної (правничої) освіти переважно носить формальний характер.

Разом з тим, обсяг державного замовлення на підготовку правників залишається необґрунтовано великим.

Наприклад, у 2024 році кількість місць для підготовки бакалаврів за спеціальністю «Право» в цілому становила 1 934 місця, магістрів – 1 133 місця.

Автори Концепції зазначають, що заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання щороку отримують великий обсяг державного замовлення і ці місця не розподіляються між здобувачами за результатами адресного розміщення (широкий конкурс). У 2024 році обсяг державного замовлення на підготовку бакалаврів з права для Міністерства внутрішніх справ України становив 878 місць, що є більшим ніж для Міністерства освіти і науки (750 місць).

Правничі школи

Кількість правничих шкіл в Україні, на думку авторів Концепції, є необґрунтовано великою.

Станом на 1 жовтня 2024 року:

167 закладів вищої освіти та відокремлених структурних підрозділів здійснюють підготовку бакалаврів за спеціальністю «Право», 125 закладів вищої освіти – магістрів, 79 закладів – докторів філософії в галузі права.

За спеціальністю «Міжнародне право» бакалаврів готують 26 закладів освіти, 18 закладів здійснювали підготовку магістрів, 12 - докторів філософії.

При цьому 115 закладів фахової передвищої освіти здійснювали підготовку фахових молодших бакалаврів зі спеціальності «Право».

Науково-педагогічний склад у сфері правничої освіти

Як зазначають автори Концепції, точна кількість науково-педагогічних працівників, що працюють на постійній основі та беруть участь у підготовці правників у закладах вищої освіти в сфері управління МОН є невідомою.

Кількість науково-педагогічних працівників, що працюють на постійній основі та беруть участь у підготовці правників в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання становить:

у закладах вищої освіти, що перебувають у сфері управління МВС - 1053 особи

у закладах освіти, що перебувають у сфері управління Мін'юсту - 48 осіб

Служби безпеки України - 75 осіб

Результати іспиту випускників магістратури з права та подальше працевлаштування

Загальна якість підготовки правників, як вважають автори Концепції, є недостатньою.

За результатами Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, що проводився у листопаді 2023 року, при встановленому пороговому балі в 37 балів з 109, не змогли подолати цей поріг 989 з 9 311 осіб (10,6)% випускників магістратури з права.

Середня кількість правильних відповідей серед здобувачів, які складали ЄДКІ, становила 49,22, що вказує на загальну низьку якість підготовки фахівців.

При цьому рівень працевлаштування осіб, які здобули вищу юридичну (правничу) освіту становить 59,85%, що підтверджується результатами щорічного моніторингу працевлаштування, який проводить Міністерство освіти і науки України. Водночас, цей відсоток окреслює рівень працевлаштування взагалі, а не виключно за юридичним фахом.

Як планують реформувати правничу освіту

Концепція розвитку вищої юридичної (правничої) освіти передбачає досягнення таких цілей:

система та структура підготовки правників модернізована та відповідає кращим міжнародним та європейським практикам;

система конкурсного добору на навчання у правничі школи забезпечує доступ до вищої юридичної (правничої) освіти мотивованих та підготовлених осіб, які спроможні успішно виконати освітню програму з права;

освітні програми правничих шкіл забезпечують належну якість підготовки правника;

держава контролює якість результатів навчання в правничих школах через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості освітніх програм;

правничі школи забезпечують набуття здобувачами вищої юридичної (правничої) освіти належного рівня прикладних практичних навичок та вмінь;

правничі школи готують правників з високим рівнем етичних цінностей та розумінням професійної незалежності та відповідальності перед суспільством;

правничі школи готують правників з розумінням професійної незалежності та відповідальності;

вища юридична (правнича) освіта надається компетентними, сумлінними та доброчесними викладачами;

мережа правничих шкіл та обсяги підготовки правників відповідають потребам суспільства;

правничі школи є вагомими центрами наукового, освітнього та інноваційного розвитку;

правничі школи включені у міжнародний науковий дискурс;

правничі школи забезпечують належний рівень міжнародної співпраці у підготовці правників в межах європейського освітнього простору.

Для досягнення вказаних цілей, зокрема, пропонується:

установлення, що здобуття вищої юридичної (правничої) освіти відбувається виключно за правничою спеціальністю, що відповідає спеціальності 0421 Law Міжнародної стандартної класифікації освіти ISCED-F 2013 (надалі - правнича спеціальність);

установлення, що підготовку правників не можуть здійснювати заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання чи вищі військові навчальні заклади;

установлення, що ступінь магістра за правничою спеціальністю здобувається на основі повної загальної середньої освіти;

створення умов, за яких вища юридична (правнича) освіта надається закладами вищої освіти, де гарантовані академічні свободи здобувачів та науково-педагогічних працівників, включаючи свободу думки, слова, об’єднань та викладання, так само, як і академічна мобільність;

сприяння побудові ефективних внутрішніх систем забезпечення якості вищої юридичної (правничої) освіти

установлення, що підготовка здобувачів освіти за правничою спеціальністю в системі фахової передвищої освіти та за рівнями молодшого бакалавра та бакалавра не здійснюється

установлення, що організація навчання здобувачів вищої освіти за заочною формою здобуття освіти з правничої спеціальності реорганізовується на підготовку за змішаною формою навчання (очною та дистанційною), що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки в обсязі не менше половини від загального обсягу навчальних занять та практичної підготовки для очної форми здобуття вищої освіти відповідно до освітньої програми

здобуття вищої юридичної (правничої) освіти здійснюється у закладах вищої освіти державної форми власності, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України або у закладах вищої освіти приватної форми власності.

посилення впливу Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра за правничою спеціальністю на результати зовнішнього оцінювання якості освітніх програм з права;

запровадження тестування загальних навчальних компетентностей із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання при вступі для здобуття ступеня магістра за правничою спеціальністю як альтернативи зовнішнього незалежного оцінювання з математики;

забезпечення високої якості тестових чи інших завдань, що застосовуються при тестуваннях з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання встановлення значень сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, іноземної мови та історії України в обсязі не менше 150 балів;

створення сприятливих умов для залучення до викладання викладачів з іноземних правничих шкіл;

перегляд структури навантаження викладача, створення належних умов для дослідницької діяльності;

забезпечення гідного рівня оплати праці науково-педагогічних працівників правничих шкіл;

системний та постійний моніторинг працевлаштування випускників правничих шкіл у сфері права

З повним текстом Концепції реформи правничої освіти можна ознайомитися нижче:

Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.