Верховна Рада розгляне законопроект щодо передачі військового майна, у томі числі озброєння та бойової техніки, до сфери управління СБУ

Голова парламентського Комітету з питань нацбезпеки Олександр Завітневич зареєстрував проект постанови про прийняття за основу законопроекту 12373 щодо удосконалення механізмів управління та списання військового майна.

Метою проекту є вдосконалення та спрощення механізмів управління та списання військового майна. З цією метою пропонується внести відповідні зміни до законів «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», «Про Службу безпеки України».

У проекті пропонується передбачити можливість передачі військового майна, у томі числі озброєння та бойової техніки, до сфери управління Служби безпеки України.  

Водночас встановлюється, що обов’язком СБУ є здійснення управління військовим майном, закріпленим за СБУ, у порядку, визначеному законодавством, а облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна, закріпленого за СБУ, здійснюються у спеціальному порядку, що визначається СБУ. Аргументом на користь таких змін у пояснювальній записці до проекту вказується залучення СБУ до відсічі збройної агресії та використання військового майна під час виконання бойових завдань.

Головне науково-експертне управління парламенту зазначає, що наразі до військового майна належить тільки те майно, що закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями ЗСУ. «У разі ж вилучення та передачі цього майна до сфери управління інших органів (у тому числі й СБУ) воно отримує статус майна, яке перебуває в оперативному управлінні органу, якому передано», додає ГНЕУ ВР.

Також у проекті пропонується ч. 1 ст. 24 Закону «Про Службу безпеки України» доповнити новим пунктом 22, відповідно до якого СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов’язана «здійснювати управління військовим майном, закріпленим за СБУ, у порядку, визначеному законодавством. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна закріпленого за СБУ здійснюються у спеціальному порядку, що визначається СБУ».

Крім того, законопроект визначає, що списання військового майна провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони. Вказаною пропозицією із чинної редакції цієї виключається припис щодо списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями.

Встановлюється, що військове майно (крім стрілецької зброї та об’єктів нерухомого майна), витрачене, використане та/або яке набуло непридатного стану внаслідок його експлуатації під час дії воєнного стану списується, незалежно від номенклатури служб забезпечення вартістю за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі ЗСУ. Про списання такого військового майна командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна видає наказ.

Службове розслідування щодо встановлення причин та обставин знищення (втрати), пошкодження, створення нестачі, дострокового зносу, перевитрати військового майна, погіршення або зниження його цінності може не призначатись у випадках передбачених законом.

Виключається норма про те, що відповідне розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини і ступеню, розміру матеріальної шкоди та обставин, за яких заподіяно шкоду.

Встановлюється, що у разі знищення (втрати), пошкодження, створення нестачі військового майна, погіршення або зниження його цінності внаслідок бойового ураження або інших дій з боку противника, а також у зв’язку з виконанням бойового (спеціального) завдання, таке майно незалежно від номенклатури служб забезпечення, без затверджень та погоджень з правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України, списується на підставі єдиного акту списання (крім об’єктів нерухомого майна), де зазначаються опис події та перелік військового майна, що підлягає списанню. Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна військової частини та не менше як двома учасниками або свідками події, за їх наявності. Єдиний акт списання у 30-денний строк подається на затвердження командиру військової частини або посадовій особі органу військового управління.

Єдині акти списання військового майна вартістю за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, затверджуються командиром військової частини. Єдині акти списання військового майна вартістю за одним актом понад 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, затверджуються відповідними командувачами або іншими керівниками органів військового управління, яким підпорядковані військові частини, військове майно яких підлягає списанню за єдиним актом.

Посадова особа, яка отримала для затвердження єдиний акт у строк до 20 днів від дня його отримання, після перевірки правильності його оформлення та відповідності вимогам законодавства, затверджує його або відмовляє у затвердженні. Відмова у затвердженні повинна бути вмотивованою із зазначенням причин та недоліків, які необхідно усунути у єдиному акті. Строк перегляду рішення про відмову після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати 15 днів.

У Законі «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» стосовно службового розслідування пропонується передбачити, що розслідування може не призначатися якщо шкоду завдано діями противника та/або у зв’язку з виконанням особами, зазначеними у частині першій статті 2 цього Закону, бойового (спеціального) завдання.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спецпризначення, Службою зовнішньої розвідки, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.