Конкурс в адміністративні апеляції – про що 20 травня кандидати на посади суддів розповіли ВККС

Перша палата ВККС 20 травня 2025 року провела співбесіди ще з чотирма претендентами на посади суддів апеляційних адміністративних судів.  

Це п’ята група з 67 кандидатів в адміністративні апеляції, з якими відбулися співбесіди у межах конкурсу на 67 вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів.

«Судово-юридична газета» вже раніше повідомляла, як проходили співбесіди з кандидатами в адміністративні апеляційні суди у перший, другий, третій, та четвертий дні співбесід.

Співбесіди 20 травня відбулися із наступними кандидатами:

1. ТЕРЛЕЦЬКИЙ Дмитро Сергійович – адвокат, завідувач кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія».

Кандидат є членом науково-консультативних рад при Конституційному Суді України та при Верховному Суді.

Основні запитання до Дмитра Терлецького виникли у зв’язку з його політичними знайомствами.

Так, Дмитро Терлецький розповів, що добре знайомий з відомим одеським політиком та президентом Національного університету «Одеська юридична академія» Сергієм Ківаловим.

Певний час Дмитро Терлецький мав право на представництво інтересів «Української морської партії», яку очолює Сергій Ківалов, в суді.

У 2015 році Дмитро Терлецький працював у передвиборчому штабі кандидата у мери міста Одеси від «Блоку Петра Порошенка» Олександра Боровика, який також був радником тодішнього голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеіла Саакашвілі.

У 2016-2017 роках Дмитро Терлецький був помічником Міхеіла Саакашвілі та керівником юридичного управління Одеської обласної державної адміністрації.

В Одеській ОДА Дмитро Терлецький, зокрема, займався питаннями декомунізації та дерусифікації одеської топоніміки.

Діяльність Міхеіла Саакашвілі в Одесі кандидат оцінює позитивно. Колишнього президента Грузії під час співбесіди Дмитро Терлецький називав виключно у поважній формі - «Міхеіл Ніколозович».  

«Постать Міхеіла Ніколозовича Саакашвілі заслуговує на повагу. Він євроінтегратор та реформатор», - повідомив членам ВККС Дмитро Терлецький.

Втім, на запитання голови ВККС Андрія Пасічника, яким чином Дмитро Терлецький взагалі опинився у «команді» Міхеіла Саакашвілі, кандидат чіткої відповіді не надав.

«Мене рекомендували після моєї роботи у передвиборчому штабі Олександра Боровика», - повідомив Дмитро Терлецький.

У 2017 році після зміни керівництва ОДА, Дмитро Терлецький, за його словами, «цілком свідомо покинув обласну адміністрацію», оскільки нове керівництво ОДА мало інший погляд  на подальший розвиток Одеської області.

Також кандидат повідомив, що ідеологічно підтримує право народу на спротив державі, якщо вона не дотримується своїх зобов’язань або посягає на права громадян.

«Люди здобувають тільки ті права, за які вони борються. Права – це не подарунок від держави, це результат боротьби», - зазначив Дмитро Терлецький.

Члени ВККС звернули увагу, що хоча Дмитро Терлецький з 2018 року є адвокатом, однак реальний досвід його адвокатської діяльності є невеликим – кандидат представляв інтереси в судах лише в чотирьох справах.

«Ваша внутрішня мотивація стати суддею для мене не зрозуміла. Ви все ж таки більше сконцентровані на науковій та науково-консультативній діяльності. Навіщо вам посада судді апеляційного суду?», - поцікавився член ВККС Руслан Сидорович.

«Я один з тих людей, які уважно слухали Комісію під час рекламної кампанії конкурсу до апеляційних судів. Я почув заклик Комісії до правничої спільноти і вирішив взяти участь у конкурсі. Від Комісії були заклики до розбудови держави та до оновлення судової влади, які мені імпонують», - розповів Дмитро Терлецький.

Членів ВККС також зацікавило, як Дмитро Терлецький буде вести складний судовий процес та що він буде робити, якщо у судовому засіданні виникне конфліктна ситуація.

«Треба зупинитися, вдихнути, обрати правильний ритм та почути сторони у залі», - відповів представник наукової спільноти.

Негативного висновку від ГРД стосовно кандидата не надійшло.

У підсумку Дмитро Терлецький отримав від ВККС 685,6 бала та був визнаний таким, що може здійснювати правосуддя у апеляційному адміністративному суді. Також наявна окрема думка одного з членів ВККС.

2. БОРШОВСЬКИЙ Тарас Іванович – суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Під час співбесіди кандидат розповів, що у судовій владі він пройшов шлях від працівника апарату суду до судді.

Тарас Боршовський відзначив як позитивну рису свого характеру «трудоголізм», тобто надмірну працьовитість. Суддя може працювати фактично без відпочинку тривалий час.

Більшість запитань до кандидата стосувалася питань судової практики, професійного розвитку судді та розуміння суддею практики ЄСПЛ.

Також члени Комісії звернули увагу, що сім’я судді постійно проживає у Львові, тоді як сам Тарас Боршовський з 2021 року переважно проживає у гуртожитку Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника у Івано-Франківську.

Такий стан речей суддя пояснив тим, що проживання у гуртожитку на підставі відповідного договору дозволяє йому суттєво економити на аренді житла.

«Я прихильних спартанських умов», - зауважив кандидат. Додому суддя їздить переважно по вихідних.

Дружина судді працює помічником судді Західного апеляційного господарського суду.

До Тараса Боршовського виникли запитання у зв’язку з деякими його рішеннями під час подій Майдану 2013-2014 років.

Районні ради на території Івано-Франківської області у січні 2014 року прийняли низку рішень у зв’язку з подіями, що відбувалися у країні, однак прокуратура оскаржила законність рішень районних рад.

Суддя Тарас Боршовський розглянув три відповідні позови прокуратури та визнав дії районних рад незаконними.

«Рішення районних рад явно були за межами їх повноважень. Встановлення певної символіки (червоно-чорних прапорів) на території районів передбачало і певний порядок. Це ж стосується і рішень про заборону символіки «Партії регіонів» і Компартії. Районні ради не дотрималися порядку, відтак прокуратура оскаржила їх рішення у порядку загального нагляду. Такі повноваження у прокуратури на той час були. Два моїх рішення не оскаржувалася у подальшому взагалі, а ще у одному випадку прокуратура відмовилася від позову», - розповів Тарас Боршовський.

Від ГРД суддя отримав негативний висновок.

Результат кандидата - 682,03 бали. 

Подальшу «конкурсну» долю судді, ВККС вирішить у пленарному складі.  

3. ГНАП Діана Дмитрівна – суддя Хмельницького окружного адміністративного суду.

Більшість запитань до кандидатки стосувалися її професійної діяльності як судді, діяльності як судді-спікера та роботі у якості тренера Національної школи суддів.

На думку судді, НШСУ працює в цілому ефективно та намагається надавати суддям та працівникам апаратів судів знання з актуальних питань.

Разом з тим, суддя вважає, що НШСУ потрібно повертатися до очних форм навчання, тобто коли викладачі та судді спілкуються безпосередньо під час навчальних курсів.

«Дистанційного, online навчання, має бути менше. Ефективність при навчанні в online дещо менша», - повідомила Діана Гнап.

Також до судді виникли запитання у зв’язку із позовом сестри Діани Гнап щодо прав на земельну ділянку, яку розглядав Хмельницький окружний адміністративний суд.

«Я була навіть не в курсі цього позову. Коли суд розглядав цю справу, мене взагалі не було в суді», - відповіла Діана Гнап.

Чимало часу членам ВККС в цілому знадобилося для того, щоб з’ясувати майнові питання родичів судді.

«Я відповідаю вашим критеріям, прошу надати мені можливість здійснювати правосуддя у апеляційному адміністративному суді», - наостанок зазначила Діана Гнап.

Від ГРД суддя отримала негативний висновок.

Результат судді –710,73 бали. Кандидатуру судді Комісія розгляне у пленарному складі.

4. ЦАРІКОВА Олена Василівна – суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Кандидат повідомила, що починала свою кар’єру в судовій владі з посади з секретаря судового засідання, була помічником судді, у тому числі і в суді касаційної інстанції.

Чимало запитань до кандидатки виникло у зв’язку з несвоєчасним внесенням нею повних текстів судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, повний текст деяких рішень не вносився до Реєстру 130 днів та навіть 145 днів.

Олена Царікова розповіла, що у 2022-2023 роках у неї було велике навантаження, в суді було відсутнє світло, повітряні тривоги були тривалими, помічники та секретарі судового засідання звільнялися, а нових потрібно було ще навчити якісно працювати.

«Тільки навчиш людину працювати, а вона вже знаходить іншу роботу», - зазначила Олена Царікова.

До кандидатки виникли претензії у зв’язку з обмеженням нею громадських зібрань партії «Свобода», яка у серпні 2013 року планувала провести урочисті заходи до Дня Незалежності України у місті Дніпродзержинськ.  

Олена Царікова розповіла, що в день святкування Дня Незалежності у центрі Дніпродзержинська проходили й інші громадські акції.

«Я не забороняла ці акції. Своїм рішенням я лише обмежила їх у часі», - зазначила Олена Царікова.

Разом з тим, суддя повідомила, що вважає вказані рішення помилковими, і наразі б такі рішення вона вже не ухвалила.

Також з’ясувалося, що у лютому та квітні стовно судді дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя відкрили дві дисциплінарні справи, розгляд яких наразі незавершений.

Від ГРД Олена Царікова отримала негативний висновок.

Підсумковий результат судді - 649,07 бали. Перша палата ВККС визнала суддю такою, що не підтвердила можливість здійснювати правосуддя суді апеляційної інстанції.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.