Конкурс в адміністративні апеляційні суди – всі кандидати вдало пройшли співбесіди, хоча не всі до кінця

Перша палата ВККС 15 травня 2025 року провела співбесіди ще з чотирма претендентами на посади суддів апеляційних адміністративних судів.  

Це четверта група з 67 кандидатів в адміністративні апеляції, з якими відбулися співбесіди у межах конкурсу на 67 вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів.

«Судово-юридична газета» вже раніше повідомляла, як проходили співбесіди з кандидатами в адміністративні апеляційні суди у перший, другий та третій дні співбесід.

Співбесіди з кандидатами 15 травня розпочалися у 10:00, а завершилися аж у 22:15.  

Співбесіди у цей день відбулися із наступними кандидатами:

1. САВИЦЬКА Наталія Валентинівна – суддя Сумського окружного адміністративного суду.

Основні запитання до кандидатки виникли у зв’язку з її науковою діяльністю – набуттям статусу доктора філософії (по старому – кандидата юридичних наук) у лютому 2025 року та виконанням обов’язків судді-спікера.

Зокрема, членів ВККС зацікавило, як суддя змогла знайти час як на написання дисертації, так ї на її захист.

Тема дисертації судді – «Внутрішня незалежність судді адміністративного суду як засада здійснення адміністративного судочинства в Україні», спеціальність 081 «Право». Захист відбувся у Сумському державному університеті.

Члени ВККС звернули увагу, що хоча Наталія Савицька є суддею-спікером Сумського окружного адміністративного суду, однак вона взагалі не користується соціальними мережами.

«Для виконання мною обов’язків судді-спікера достатньо сайту суду та офіційної сторінки суду у соціальній мережі. Моя особиста сторінка у соціальній мережі навряд чи покращить зовнішню комунікацію нашого суду», - розповіла Наталія Савицька.

Член Комісії Руслан Сидорович під час співбесіди зазначив, що на більшість запитань суддя намагається надавати «соціально бажані відповіді», тобто намагається відповідати так, як хотілося б членам ВККС. «За вашими відповідями я не бачу вашої особистості», - додав Руслан Сидорович.

Також Наталія Савицька не змогла пригадати зміст Бангалорських принципів поведінки судді.

Член ВККС Роман Сабодаш звернув увагу, що у своїх судових рішеннях суддя неодноразово посилається на рішення ЄСПЛ, які не стосуються України, як держави, та й взагалі не перекладені на українську мову.

Наталія Савицька повідомила, що ймовірно запозичила відповідні рішення ЄСПЛ з постанов Верховного Суду, а особисто вона ці рішення не перекладала та їх зміст не перевіряла. 

Син судді ще у 2022 році виїхав до Польщі, де навчається у вищому навчальному закладі.

Негативного висновку від Громадської ради доброчесності стосовно кандидатки не надійшло.  

Результат судді -  666,9 бали.

Відповідно до рішення Комісії, Наталія Савицька одноголосно визнана такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у адміністративному апеляційному суді

2. ГЕРГЕЛІЙНИК В’ячеслав Олександрович – заступник керівника Правого департаменту – керівник управління опрацювання конституційних скарг Конституційного Суду

До кандидата виникло чимало запитань у зв’язку з нюансами його трудової біографії та відносин з родичами.

Так, під час своєю кар’єри В’ячеслав Гергелійник працював на самих різних посадах. Він був деканом факультету у вищому навчальному закладі МВС, здійснював адвокатську діяльність, працював у Вищій раді юстиції, Головному науково-експертному управлінні апарату Верховної Ради, був науковим консультантом судді КСУ.

Зміну місць роботи кандидат пояснив просто – «шукав можливості для власного розвитку».

Стати суддею апеляційного адміністративного суду кандидат хоче як для підвищення свого соціального статусу, так і для поліпшення матеріального становища.

Також В’ячеслав Гергелійник повідомив, що для саморозвитку він цікавиться не тільки питаннями права, а й досліджує поведінку дітей.

Від ГРД претендент отримав негативний висновок.

Представники громадськості зазначили, що батько та брат дружини В’ячеслава Гергелійника, будучи громадянами України, у 2014 році у соціальних мережах підтримували дії РФ стосовно України, а також співчували проросійським силам у Криму та в Донбасі.

Рідний брат кандидата є громадянином РФ.

В’ячеслав Гергелійник повідомив, що з близькими родичами дружини він відносини не підтримує, а відтак не може відповідати за їх дії.

Також він розповів, що в принципі не слідкує за тим, що пишуть родичі дружини у соціальних мережах.

З 2022 року кандидат не підтримує відносини і з братом, який проживає в РФ.

Крім того, після 2014 року в РФ проживав син В’ячеслава Гергелійника, однак у подальшому він переїхав до США, де проживає і зараз.

У ГРД також звернули увагу, що у кандидата є досвід представництва інтересів одного з столичних монастирів УПЦ МП у майновому спорі з державою.

Кандидат усі претензії на свою адресу відкинув, повідомивши, що особисто він ніяких симпатій щодо РФ не має і ніколи не мав. Діяльність якихось структур, які можуть бути пов’язані з РФ, він також не підтримує.

У підсумку, кандидат одноголосно отримав від ВККС 703,39 бали та був визнаний таким, що може здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Подальшу долю кандидата вирішить ВККС у пленарному складі.

3. ТАРНОВЕЦЬКИЙ Іван Ігорович – суддя Хмельницького окружного адміністративного суду

Основні запитання до судді виникли у зв’язку з його судовою практикою та професійним розвитком.

Зокрема, кандидат повідомив, що не надто слідкує за розвитком Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС) та програм штучного інтелекту, які могли б допомагати у професійній суддівській діяльності.

«Будь-яка технологія має бути нормативно закріплена, щоб не було запитань до судді стосовно використання ним певних програм», - зазначив суддя щодо можливості використання штучного інтелекту.

Від ГРД суддя отримав негативний висновок.

Головна претензія пов’язана з тим, що у 2017 році Іван Тарновецький розлучився з дружиною, однак продовжував й далі проживати разом з нею. У ГРД запідозрили, що розлучення судді може бути фіктивним.

Однак, таку ситуацію суддя пояснив інтересами дітей.

Разом з тим, Іван Тарновецький повідомив, що не цікавиться ані майном колишньої дружини, ані її особистим життям.

Відтак, прояснити для ВККС і ГРД ситуацію з майном та доходами колишньої дружини суддя не зміг.  

Результат судді – 655,45 бали.

Перша палата ВККС 5 голосами «за» та одним голосом «проти» визнала Івана Тарновецького таким, що відповідає посаді судді апеляційного суду.

Таким чином, суддя знову зустрінеться з ВККС, але вже у пленарному складі.

4. ШЕВЯКОВ Ігор Сергійович – суддя Полтавського окружного адміністративного суду. Заступник голови суду.

До судді виникло достатньо багато запитань у зв’язку з його громадською активністю та публічною позицією щодо тих чи інших подій у судовій владі.

Так, Ігорю Шевякову пригадали його виступ у дискусійному клубі асоціації «Добросуд» у 2024 році стосовно необхідності протидії спробам різних «центрів впливу» встановити контроль над судами та суддями. 

«Що таке контроль? Ми маємо ось це в руках і можемо впливати, тиснути. Там, де контроль, – там є тиск. Де тиск на суд – суд контрольований. Контрольований суд, є тиск – там ця інституція нівелюється як цінність громадянського суспільства як така, а на виході ми отримуємо фашистську Німеччину та росію. Система може десь контролювати всередині поведінку персоналій, але саме контролю над судом бути не може», - розповідав тоді Ігорь Шевяков.

Членам ВККС суддя повідомив, що під спробами контролювати суди, він, зокрема, мав на увазі відомий конфлікт між органами суддівського самоврядування/врядування та Державною аудиторською службою, яка у 2024 році намагалася проводити ревізійні перевірки судів, хоча сама одночасно була стороною у справах, що розглядалися в адміністративних судах.

Під час співбесіди з членами ВККС суддя також повідомив, що вбачає в діяльності таких органів як Етична рада, Дорадча група експертів, Конкурсна комісія з добору членів ВККС певні «функціональні проблеми».

«Ці органи не є ефективними. Вони не дають необхідного результату. Конкурси на посади членів ВРП та суддів КСУ неодноразово закінчувалися без результату, до того ж такі конкурси тривають достатньо довго», - розповів Ігорь Шевяков, попросивши членів ВККС не надто наполягати на розкритті ним цієї теми, щоб уникнути політичних оцінок.

Однак при цьому суддя зазначив, що в самому факті існування Етичної ради, ДГЕ та інших аналогічних структур, він проблеми не вбачає.

Цікаво, що Ігорь Шевяков у 2022-2024 роках двічі намагався стати членом ВККС, однак невдало.

До наявних проблем судової влади суддя відніс часту зміну законодавства та правових позицій у справах адміністративного судочинства.  

Також суддя розповів, що у Полтавському окружному адміністративному суді колективу вдалося створити комфортну для роботи атмосферу, а всі проблеми, що виникають, одразу ж обговорюються колективом, а не замовчуються.  

Як результат, колектив суду є настільки дружнім, що відзначає не тільки день створення суду, але й час від часу збирається разом на природі.

Що стосується саморозвитку, то суддя пише дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора філософії. Тема майбутньої дисертації – «Оцінювання трудової діяльності в суді».

Також суддя полюбляє читати книжки, подорожувати, любить кульову стрільбу (має у власності дві одиниці вогнепальної зброї), автомобілі, захоплюється східною філософією та бойовими мистецтвами.

Крім того, суддя активно займається волонтерською діяльністю і на власні гроші придбав для одного з військових підрозділів мікроавтобус.

Разом з тим, від ГРД суддя отримав негативний висновок.

Претензії виникли у зв’язку з коректністю заповнення суддею декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Виникли підозри, що суддя некоректно вказав дохід від продажу одного з автомобілів, яким деякий час він користувався.

«Мова може йти про недостовірне декларування. Проблема серйозна», - зазначив у зв’язку з цим член ВККС Роман Сабодаш.

«Друзі мої, я розповів вам все, що міг», - звернувся наприкінці співбесіди до членів Комісії Ігорь Шевяков.

Результат судді – 670,87 бали

Перша палата ВККС одноголосно визнала суддю таким, що здатен здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Долю кандидата також вирішить Комісія у пленарному складі.

Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.