Кабмін сам визначить перелік держав, громадянство яких можуть легально мати українці паралельно з громадянством України

Верховна Рада вже готується ухвалити в цілому законопроект 11469 про множинне громадянство. Відповідну рекомендацію надав комітет, а в уряді прогнозують прийняття на кінець червня.

Прикметно, що цей законопроект фактично прив’язує питання легальності двох чи більше громадянств до регулювання Кабміну.

Так, громадянин України зможе мати визнане множинне громадянство, але у разі, якщо країна, громадянство якої він встиг паралельно набути, відноситься до спеціального переліку «держав, громадяни яких набувають громадянство України у спрощеному порядку».

А цей перелік держав, громадяни яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, буде окремо визначати Кабмін – своїм рішенням, а не парламент відповідним законом. Отже, уряд матиме змогу змінювати цей перелік.

Одночасно законопроектом пропонується визначити підставою для втрати громадянства України добровільне набуття громадянином України громадянства держави, громадяни якої не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Наразі невідомо, які країни увійдуть до переліку «держав, громадяни яких набувають громадянство України у спрощеному порядку», втім, як писала «Судово-юридична газета», у січні 2024 року, Володимир Зеленський реєстрував інший законопроект 10425 – також про множинне громадянство. Перший проект 10425, як і нинішній, передбачав запровадження спрощеного порядку набуття громадянства України для окремих категорій іноземців.

Попередній проект 10425 чітко перелічував безпосередньо у тексті законопроекту країни, громадянам яких спростять доступ до українського паспорта. Зокрема, у п. 7 ст. 1 законопроекту було встановлено, що це такі країни, як Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Норвегія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словакія, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція, Швейцарія, Японія.

В яких випадках буде допускатися множинне громадянство

Отже, законопроект 11469 пропонує доповнити закон про громадянство статтею 5-1 «Визнання випадків множинного громадянства (підданства)».

Відповідно до неї наявність у громадянина України громадянства (підданства) іншої держави визнається у таких випадках:

1) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства (підданства) іншої держави чи держав;

2) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства (підданства) своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями;

3) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства (підданства) унаслідок одруження з іноземцем;

4) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства (підданства) унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави;

5) набуття громадянства України у спрощеному порядку, передбаченому статтею 10-1 цього Закону, іноземцями, які є громадянами (підданими) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку;

6) набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.

Підстави для втрати громадянства України

Також законопроектом пропонується викласти у новій редакції статтю 19 «Підстави для втрати громадянства України».

Відповідно до змін підставами для втрати громадянства України будуть:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) держави, громадяни (піддані) якої не можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

•  Добровільним набуттям громадянства (підданства) іншої держави (держав) вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства (підданства) іншої держави звернувся із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство (підданство) якої набуто.

•  Не вважається добровільно набутим на тимчасово окупованій території України громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, у тому числі якщо набуття такого громадянства вимагало звернення із заявою чи клопотанням про його набуття відповідно до порядку, встановленого такою державою, а також у разі набуття громадянином України, якого незаконно депортовано з тимчасово окупованої території України, громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, крім випадків, коли дії такої особи спрямовані на пропаганду війни, публічної підтримки збройної агресії проти України або створюють загрози національній безпеці та/або національним інтересам України в розумінні Закону «Про національну безпеку України».

•  Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства (підданства) випадки множинного громадянства, зазначені в згаданих вище пунктах 1 – 4 ч. 1 статті 5-1.

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону у випадках подання неправдивих відомостей, підроблених документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято рішення про прийняття до громадянства України, обману або невиконання зобов'язання, взятого особою в зобов'язанні припинити іноземне громадянство, в декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України або в декларації про визнання себе громадянином України, або невиконання зобов'язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою;

3) встановлення факту проходження особою військової служби за контрактом у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, публічні заклики до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, за фінансування тероризму, створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їх злочинної діяльності;

5) встановлення факту участі у збройній агресії проти України з боку держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або яка перебуває у збройному конфлікті з Україною чи сприяла (сприяє) вчиненню збройної агресії проти України та/або участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території України.

Положення пунктів 1, 3 – 5 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є дата видання відповідного указу Президента України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.