Заступник голови ККС ВС Наталія Антонюк представила актуальну практику у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень за 2024–2025 роки

Актуальні питання щодо антикорупційного правосуддя обговорили на VІІІ Київському полілозі у ВС. Про це повідомляє Верховний Суд.

Проблеми розгляду корупційних кримінальних правопорушень, протидія зловживанню процесуальними правами, забезпечення права на справедливий розгляд кримінальних проваджень – ці питання обговорювали під час VІІІ Київського полілогу «Ефективність антикорупційного правосуддя: фокус на протидії зловживанню процесуальними правами».

Першу тематичну дискусію полілогу, яка відбулася під модеруванням заступника Голови ВРП Оксани Кваші, присвятили темі «Актуальні проблеми розгляду корупційних кримінальних правопорушень (питання законодавчого забезпечення та правозастосування)».

Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк у спеціальній доповіді представила актуальну практику ККС ВС у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень за 2024–2025 роки.

Так, ККС ВС виснував, що законом не заборонено притягнення до кримінальної відповідальності за статтями 368 та 369-2 КК України одержувача неправомірної вигоди без вирішення питання про притягнення заявника – надавача неправомірної вигоди.

У справах щодо оцінки дій посередника у переданні неправомірної вигоди Суд також сформував чітку позицію: надавач неправомірної вигоди та посередник не обов’язково мають знати її кінцевого одержувача, бути обізнаними про її розподіл та ролі інших учасників. Для кваліфікації діянь за ст. 369 КК України достатньо усвідомлювати, що кошти передаються посадовій особі. Виняток є лише у випадках, коли йдеться про кваліфікований склад злочину саме за ознакою адресата неправомірної вигоди.

Ще одна позиція стосувалася того, чи є ініціатива з боку особи вимаганням. Суд наголошує: щоб дії вважалися вимаганням, має бути наявний тиск або створення умов, що змушують особу дати неправомірну вигоду.

Заступник голови ККС ВС звернула увагу на правову позицію щодо засудження пособника перед виконавцем. Так, засудження за пособництво у вчиненні злочину за відсутності одночасного чи попереднього засудження виконавця цього кримінального правопорушення само по собі не становить порушення права на справедливий судовий розгляд. Окремий розгляд не позбавляє пособника можливості ставити під сумнів не лише докази та обставини, що стосуються його ролі у стверджуваному злочині, а й усі аспекти пред’явленого обвинувачення.

Наталія Антонюк розповіла також про правові позиції ККС ВС щодо питань застосування норм процесуального права. Зокрема, окреслила позиції щодо визнання недопустимим доказом протоколів обшуку, протоколів негласних слідчих (розшукових) дій та експертизи.

Вона наголосила, що відповідно до правової позиції ККС ВС у кримінальних провадженнях за фактами корупційних правопорушень саме невідкладність обшуку на перших етапах з подальшим санкціонуванням цієї процесуальної дії слідчим суддею пов’язана зі специфікою розкриття злочинів цієї категорії. В іншому провадженні колегія суддів вказала, що якщо ж на час проникнення органами досудового розслідування до житла особи з метою проведення обшуку в суді не закінчений розгляд клопотання прокурора про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії, то проникнення до житла є незаконним, а отримані за результатами цієї слідчої дії докази – недопустимими.

Що ж стосується НСРД, то зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за певний період є єдиною безперервною триваючою слідчою дією, що може документуватися єдиним протоколом.

У фокусі уваги присутніх були й строки досудового розслідування та правові позиції Верховного Суду із цього питання.

У своїй доповіді Наталія Антонюк окреслила проблемні питання, з якими найчастіше стикається ККС ВС під час розгляду кримінальних проваджень. Мова йшла про підтвердження стороною обвинувачення факту повідомлення про завершення досудового розслідування та кола повідомлених осіб. Зокрема, лише внесення прокурором (слідчим) відомостей до ЄРДР про завершення досудового розслідування та складання письмового повідомлення для сторони захисту не є початком строку ознайомлення з матеріалами, адже ознайомлення не може розпочатися раніше, ніж підозрюваному та захиснику стане відомо про надання доступу до матеріалів.

Крім того, заступник голови ККС ВС звернула увагу присутніх на те, що сторона захисту має належно повідомляти сторону обвинувачення про завершення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Завершила свою доповідь спікерка питанням добросовісної поведінки учасників процесу. Хоча в КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання ними є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права. Кожен учасник провадження повинен діяти сумлінно.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.