Стріляв в нічний час і влучив у коридор будинку – Верховний Суд підтвердив вирок чоловіку за хуліганство

Застосування вогнепальної зброї мешканцем багатоквартирного будинку шляхом здійснення пострілів через вхідні двері власної квартири в напрямку місць загального користування в нічний час під час дії воєнного стану, що створило реальну загрозу для життя чи здоров’я інших мешканців, свідчить про наявність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 4 червня 2025 року по справі №369/8341/22.

Обставини справи

Обвинувачений, використовуючи власну мисливську нарізну зброю, перебуваючи в приміщенні своєї квартири, здійснив вісім пострілів у вхідні двері, та, створивши небезпеку для жителів сусідніх квартир, пошкодив кулями стіни коридору загального користування.

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК. У касаційній скарзі засуджений стверджує, що кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 296 КК є необґрунтованою, адже судами не встановлено мотиву у вигляді явної неповаги до суспільства.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об’єкти захисту. Спонукання вчинити такі дії можуть бути різні.

Поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), протиставити себе іншим чи з розгнузданого самолюбства, пов´язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і установлених у суспільстві правил поведінки.

Перевіряючи правильність кваліфікації місцевим судом дій особи, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що, незважаючи на те, що хуліганські дії останній вчинив у своїй квартирі, проте застосовуючи при цьому вогнепальну зброю, він міг передбачати, що цим самим створює реальну загрозу для життя чи здоров’я інших осіб, які знаходились в будинку поза межами квартири, оскільки всі постріли (вісім) були спрямовані через вхідні двері в напрямку місць загального користування.

До того ж цей суд доречно зауважив, що такі дії обвинувачений вчинив в нічний час в житловому будинку під час дії воєнного стану і, як убачається із показань свідків, почувши постріли, вони залишили будинок та вийшли на вулицю, оскільки переживали за свою безпеку.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано звернули увагу й на те, що вказане також підтверджується даними протоколу огляду, відповідно до якого було проведено огляд сходового майданчику біля входу до приміщення квартири, в ході якого при огляді вхідних дверей до квартири було виявлено 8 проникаючих пошкоджень, схожих на пошкодження внаслідок пострілу з вогнепальної зброї та виявлено пошкодження стіни, а саме отвори схожі на пошкодження внаслідок пострілів в кількості 5 штук, у яких виявлено та вилучено 5 металевих частин куль. Предметом належної перевірки апеляційного суду були й показання обвинуваченого, надані ним у ході апеляційного розгляду, який стверджував, що він надавав у суді першої інстанції неправдиві показання, сподіваючись на швидкий розгляд справи, йому не відомо, хто здійснював постріли у його квартирі із зареєстрованої на нього зброї. Стверджував, що, можливо, це були особи, які ночували з ним у квартирі, але хто саме, йому невідомо.

Такі показання обвинуваченого спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема показаннями свідка, який засвідчив, що, крім нього, у квартирі перебував лише обвинувачений, який підтвердив, що саме він здійснив постріли у вхідні двері, намагаючись їх таким чином заблокувати. Цей суд не знайшов підстав уважати такі показання свідка недостовірними, адже вони узгоджуються із іншими доказами, представленими стороною обвинувачення.

Наведене вище свідчить про те, що характер, послідовність та спрямованість дій особи були направлені на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, що виражалася у прагненні показати свою зневагу до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил і норм поведінки. З огляду на ці обставини суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у діях особи ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК.

Втім, слід зауважити, що чоловіку дали умовне покарання з іспитовим строком.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.