Законодавці збираються змінити підстави для проведення невідкладних обшуків без ухвали суду – Рада розгляне законопроект

Підстави для проведення правоохоронцями невідкладних обшуків без ухвали суду можуть змінити. Відповідний законопроект 12439 Верховна Рада розгляне у другому читанні. «Судово-юридична газета» проаналізувала його в редакції до другого читання.

Так, наразі ч. 3 ст. 233 КПК передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Відповідно до запропонованих законопроектом 12439 змін до другого читання слідчий, дізнавач, прокурор матиме право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого:

•  розділом І (статті 109, 110, 111, 112-114-1 ),

•  розділом ІІ (стаття 115),

•  розділом VII (стаття 201),

•  розділом IX (статті 257, 258, 260, 265-1, 269),

•  розділом XIII (статті 305, 307),

•  розділом XIV (статті 328 – 332-2),

•  розділом XV (статті 345-347, 348-350),

•  розділом ХVII (стаття 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») Особливої частини Кримінального кодексу.

У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 72 годин після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Тобто, встановлено обмеження у 72 години для звернення до судді за «легалізацією» обшуку.

Таким чином, законодавці пропонують прибрати таку підставу для проникнення до житла чи офісу бізнесу без ухвали суду, як «врятування майна», та чітко встановити перелік злочинів, у разі переслідування за які правоохоронці можуть увійти до володіння особи.

Слід зауважити, що у переліку також лишається і стаття стосовно одержання хабарів (ст. 368 КК).

Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 КПК, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а тимчасово вилучене майно підлягає поверненню після закінчення строків, встановлених ч. 5 статті 171 КПК, отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 КПК.

Таким чином, також пропонується уточнити, що тимчасово вилучене майно підлягатиме поверненню.

Відповідно, і у статті 169 КПК буде розширено перелік підстав, коли тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено. А саме, за постановою прокурора, якщо він відмовиться погоджувати клопотання про обшук у випадку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК. А також за ухвалою слідчого судді – у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про проведення обшуку у випадку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК.

У статті 234 КПК пропонується встановити, що клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про обшук, проведений у порядку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК, розглядається слідчим суддею не пізніше 3-х днів з дня його надходження до суду за участю власника майна, тимчасово вилученого в ході такого обшуку, власника житла чи іншого володіння особи, в якому було проведено такий обшук, або їхніх представників.

Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити власника майна, тимчасово вилученого в ході такого обшуку, власника житла чи іншого володіння особи, в якому було проведено такий обшук, або їхніх представників про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про обшук. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду такого клопотання.

У статті 309 КПК законодавці також пропонують передбачити, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про проведення обшуку в порядку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК, або про відмову в його проведенні (тобто, так званого «невідкладного» обшуку).

У статті 236 КПК буде передбачено, що перед початком обшуку особі, у житлі чи іншому володінні якої планується проведення обшуку, а за її відсутності – іншій присутній особі пропонується видати зазначені в ухвалі предмети чи документи та/або вказати місце, в якому переховується розшукувана особа.

Уточнено, що при обшуку слідчий, прокурор має право вилучати документи, але лише тимчасово.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу разом із доданим до нього описом тимчасово вилучених документів та речей вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

Крім того, у статті 104 КПК пропонується уточнити, що фактичні дані, отримані під час проведення обшуку, проте не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

В статті 107 КПК буде встановлено, що право безперешкодного фіксування ходу та результатів проведення обшуку за допомогою аудіо-, відеозапису всіма доступними засобами надається стороні захисту, потерпілому, його представнику чи законному представнику.

Крім того, у статті 250 КПК буде передбачено, що у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділом І (статті 109, 110, 111, 112-1141 ), розділом ІІ (стаття 115), розділом VII (стаття 201), розділом IX (статті 257, 258, 260, 2651 , 269), розділом XIII (статті 305, 307), розділом XIV (статті 328-332-2 ), розділом XV (статті 345-347, 348- 350), розділом ХVII (стаття 368) Особливої частини КК, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. Тобто, уточнено перелік статей КК, за якими може проводитися невідкладна дія.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.