У разі втрати контролю над товаром, що перебуває в митному режимі транзиту, внаслідок його примусового відчуження органами державної влади в умовах воєнного стану, митний режим транзиту підлягає припиненню за аналогією до конфіскації. Таке відчуження, здійснене без волевиявлення декларанта, має ознаки форс-мажору та позбавляє можливості виконати обов’язок з доставлення товару до митного органу призначення. У разі наявності належних доказів, обов’язок сплати митних платежів припиняється, а грошова застава, внесена як забезпечення цього обов’язку, підлягає поверненню.
На це вказав у постанові від 21 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційні скарги Сумської митниці та Енергетичної митниці на постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2024 року у справі № 420/30638/23 за позовом ТОВ до Сумської митниці, Енергетичної митниці, за участі АТ «Українська залізниця» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Обставини справи
У травні 2020 року позивач уклав контракт з нерезидентом щодо постачання дизельного пального. У лютому 2022 року для ввезення товару було оформлено попередню митну декларацію, сплачено грошову заставу в розмірі 2 млн грн та розпочато внутрішній митний транзит від пункту ввезення (Сумська митниця) до Енергетичної митниці.
23 лютого 2022 року паливо було ввезено на територію України, але з огляду на початок широкомасштабної збройної агресії його не було оформлено та доставлено до митниці призначення, тому що вагони з паливом примусово вилучили Конотопська та Шосткинська військові адміністрації, з підтвердженням відповідними актами вилучення та сертифікатом Одеської регіональної торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин.
Отже, декларант звернувся до митниці зі заявою про припинення митного режиму транзиту, оскільки вилучення товару військовими адміністраціями в умовах воєнного стану є форс-мажором, проте отримав відмову та вимогу сплатити митні платежі.
Сумська та Енергетична митниці вказували, що сертифікат регіональної торгово-промислової палати не є преюдиційним документом та не беззаперечно підтверджує форс-мажор. Тому товар було вилучено з порушенням закону, оскільки його ініціювало не військове командування, а військові адміністрації. Було також зазначено про відкриті кримінальні провадження щодо цих дій. Отже, обов’язок зі сплати митних платежів не припиняється, а грошову заставу було правомірно зараховано до бюджету.
Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, вважаючи обраний спосіб захисту неналежним. На думку суду першої інстанції, вимога про припинення транзиту не призводить до поновлення прав декларанта, оскільки грошову заставу вже зараховано до бюджету, а вимогу про сплату митних платежів не було оскаржено.
П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції визнав втрату товару наслідком форс-мажорних обставин, підтверджених актами вилучення та сертифікатом регіональної торгово-промислової палати.
Згідно зі статтею 102 Митного кодексу України така втрата є підставою для припинення режиму транзиту, а грошову заставу потрібно повернути.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
Відповідно до статті 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується шляхом вивезення товарів за межі України або їхньою доставкою до митного органу призначення.
Закон від 21 листопада 2023 року № 3475- IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань розпорядження іноземними товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем, а також такими, що незаконно ввезені на митну територію України» доповнив перелік підстав для припинення транзиту, зокрема пунктом 3 частини восьмої статті 102 цього Кодексу, визначивши як окрему підставу примусове відчуження товарів в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин (квітень 2022 року) Митний кодекс не містив прямих положень щодо припинення режиму транзиту у випадках примусового відчуження товару під час воєнного стану. Водночас ч. 8 статті 102 цього Кодексу встановлювала можливість припинення митного режиму в разі конфіскації, повної втрати товарів внаслідок аварії або форс-мажору за умови належного підтвердження таких обставин.
Отож установлений факт втрати контролю над товаром, вилученим у квітні 2022 року військовими адміністраціями без волевиявлення декларанта в межах заходів правового режиму воєнного стану є підставою для припинення режиму транзиту за аналогією до конфіскації, визначеної ч. 8 статті 102 Митного кодексу в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Так, примусове відчуження або вилучення майна має спільну з конфіскацією ознаку – втрату контролю над майном поза волею власника. У зв’язку з прогалинами в правовому регулюванні підлягає застосуванню аналогія закону (частина шоста статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 102, 290 Митного кодексу, обставини вилучення товару є підставою для припинення обов’язку сплачувати митні платежі та повернення (вивільнення) грошової застави. Оскільки в умовах воєнного стану органи державної влади вилучили дизельне паливо, фізично доставити його до митниці призначення було неможливо. Тому протиправними є доводи митниць про незаконність вилучення товару не військовим командуванням, а військовими адміністраціями. Військові адміністрації діяли від імені держави в умовах воєнного стану. Навіть у разі порушення процедури, ці дії не змінюють факту втрати контролю над товаром поза волею власника. Отже, безпідставними та такими, що не спростовують факту втрати товару, є й покликання митниць на кримінальні провадження проти посадовців військових адміністрацій, вказав Верховний Суд.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.