Реформа реалізації санкційних авто: Верховна Рада ініціює новий механізм продажу Фондом держмайна та АРМА

У Верховній Раді пропонують врегулювати питання припинення обов’язку сплати митних платежів для іноземних товарів і транспортних засобів, які були стягнуті у дохід держави через санкції. Це чергова пропозиція розширити повноваження митниці та перекроїти правила розпорядження санкційними та арештованими активами.

Говоримо про законопроєкт № 14281 автори якого обіцяють наповнення бюджету за рахунок розблокування санкційних вантажів на митниці. Головне науково-експертне управління ВРУ заявляє про ризики корупційних схем, бюджетних дір та правових колізій. То що ж передбачає проєкт – спрощення процедур і можливості для наповнення бюджету чи нові інструменти для розкрадання активів?

Сьогодні тисячі іноземних товарів та транспортних засобів застрягли під митним контролем просто через відсутність законодавчого регулювання процедури їх передачі у вільний обіг після стягнення. Тож мета проєкту – створення законодавчих можливостей для завершення та припинення митних режимів та припинення обов’язку із сплати митних платежів щодо санкційних активів, стягнутих в дохід держави.

Перша кардинальна зміна, запропонована проєктом, – зміна відповідальних за сплату митних платежів під час реалізації конфіскату. Як платників мита планують визначити органи, що реалізують іноземні товари, тобто АРМА, Фонд держмайна або ж державні органи зі слідчими підрозділами. Для розрахунку податків реалізатор подає запит до Митної служби, яка протягом 15 днів (або 5 для товарів, що швидко псуються) має надати довідку про суму платежів, що підлягали б сплаті при випуску у вільний обіг.

За чинним на сьогодні законодавством саме Фонд державного майна України розпоряджається санкційними товарами, тоді як АРМА частіше працює з арештованими активами у кримінальних провадженнях.

Важливо, що тільки після перерахування всіх митних платежів товари набувають статусу українських товарів.

ГНЕУ вбачає у реалізації товарів Фондом держмайна суттєві бюджетні втрати. Фонд реалізує активи через електронні аукціони, де допускається метод покрокового зниження стартової ціни, і якщо санкційний автомобіль або товар продадуть на аукціоні за заниженою вартістю, отриманих коштів може просто не вистачити навіть на покриття нарахованих митних платежів.

При доопрацюванні проєкту варто було звернутися до вже існуючої стабільної моделі  роботи, де ціна на повторних торгах не може бути меншою за суму митних платежів. Неврахування цих процедурних моментів ризикує перетворити аукціони фонду у неприбуткові, створюючи ризик недоотримання мільярдів гривень податків.

Ще одне доволі спірне нововведення стосується звірки відомостей про реалізацію товару. Проєкт пропонує проводити звірку щокварталу, але не всім. Слідчим підрозділам буде дозволено проводити звірку «за потреби». Використання оціночного поняття «за потреби» створює прямі передумови для службових зловживань та приховування реальних обсягів реалізованого майна.

Експерти звернули увагу ще на деякі можливі ризики проєкту, такі як відсутність механізму підтвердження повноважень конкретних підрозділів слідства, що планують реалізовувати санкційні товари, а також спроби авторів законопроєкту врегулювати акциз та ПДВ суто через зміни до Митного кодексу.

Раніше «Судово-юридична газета» вже писала про ще одні «санкційні» зміни до Митного кодексу. Проєкт № 14396 передбачає перетворення митниці на санкційний орган, що отримує дані про санкції в режимі реального часу через електронну взаємодію з Державним реєстром санкцій та ЄДР. І якщо до компанії застосовані санкції у виді блокування активів або обмеження торгівельних операцій - митниця відмовляє у прийнятті митної декларації, або декларації тимчасового зберігання, у митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, чи транспортних засобів, а товари залишаються на складі без повернення авансових платежів та надміру сплачених митних платежів.

З юридичної точки зору, з урахуванням заперечень від ГНЕУ, законопроєкт № 14281 не готовий функціонувати у тому вигляді, в якому його пропонує комітет і потребує доопрацювання. Щоб уникнути проблем з корупцією та недоотриманням коштів в бюджет, Верховна Рада має переглянути можливість продажу активів за зниженою ціною  та встановити обов'язкову щоквартальну звірку для всіх органів, включаючи правоохоронців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.