ВС: прихована вагітність у справі про розірвання шлюбу — не нововиявлена обставина

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами традиційно розглядається як винятковий процесуальний механізм. Постанова КЦС ВС  у справі № 243/56/23 формує орієнтир для правозастосування, уточнюючи межі використання цього інструменту, зокрема у спорах про розірвання шлюбу, де можуть виникати обставини, прямо пов’язані з обмеженнями, встановленими сімейним законодавством.

Обставини справи

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який в подальшому було задоволено судом першої інстанції.

Після цього представник позивачки подав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на момент подання позову та ухвалення рішення позивачка перебувала у стані вагітності, а згодом народила дитину від відповідача.

Суд першої інстанції погодився з такими доводами, скасував рішення про розірвання шлюбу та закрив провадження.

Відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами якої апеляційний суд скасував попереднє рішення і відмовив у перегляді, зазначивши, що вагітність була відома позивачці, однак вона не повідомила про неї суд.

Представник позивачки звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, обґрунтовуючи тим, що апеляційним судом були грубо порушені приписи частини другої статті 110 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), де зазначено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини і одного року після народження дитини.

Вказує, що позивачка не знала про наявність норми в сімейному законодавстві України, якою заборонено подання позову до суду про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини і одного року після народження дитини, ні на момент подання до суду позову, ні на момент розгляду справи у суді та постановлення рішення.

Позиція КЦС ВС

Суд зазначив, що необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Варто пам'ятати, що суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Також важливим є те, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

КЦС ВС вказав: «Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення».

Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Суд нагадав, що згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Ключовим для вирішення справи стало те, що позивачка знала про свою вагітність, але не повідомила про неї суд.

КЦС ВС зауважив: «У справі, що переглядається в касаційному порядку, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що та обставина, що позивачка була вагітною на час звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, була їй достовірно відома, але вона її свідомо приховала від суду, а отже ця обставина не є нововиявленою, а тому відсутні підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2023 року».

Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц, провадження № 14-43цс22).

Отже, КЦС ВС, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Таким чином, Верховний Суд сформував практично значущий підхід: вагітність як юридично значуща обставина у спорах про розірвання шлюбу не визнається нововиявленою, якщо вона була відома позивачці на момент розгляду справи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.