Мінекономіки оприлюднило законопроєкт про захист комерційних таємниць з новими судовими процедурами

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило для громадського обговорення урядовий проєкт Закону України “Про захист комерційних таємниць”.

Питання захисту комерційних таємниць є складовою переговорної позиції України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу за кластером 2 “Внутрішній ринок”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2025 № 534 “Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 2 “Внутрішній ринок”.

Зазначений кластер 2, який зокрема містить переговорний розділ 7 “Право інтелектуальної власності”, охоплює ключові напрями функціонування Єдиного ринку ЄС – від вільного руху товарів, послуг, робочої сили та капіталу до правил конкуренції, прав інтелектуальної власності та захисту прав споживачів, що є важливим для українського бізнесу та громадян.

Законопроєкт також спрямований на забезпечення належного та ефективного виконання зобов’язань України за міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, як передбачено статтею 158 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії, і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Поряд з цим, в Україні наразі відсутній спеціальний закон, який забезпечував би захист нерозкритих ноу-хау та інформації про господарську діяльність (комерційних таємниць) від їх неправомірного отримання, використання та розкриття, в тому числі захисту від недобросовісної конкуренції.

Положення національного законодавства не в повній мірі узгоджуються з Директивою ЄС 2016/943, відповідні прогалини були ідентифіковані та обговорені під час двосторонньої зустрічі України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності”, що проходила 10-11 грудня 2024 р. у Брюсселі, Королівство Бельгія.

Для вирішення зазначених проблем постала необхідність розробки проєкту окремого спеціального закону щодо захисту комерційних таємниць, а також внесення відповідних змін до існуючого законодавчого регулювання зазначених відносин.

Закон регулює відносини щодо захисту нерозкритих ноу-хау та інформації про господарську діяльність (комерційних таємниць) від їх неправомірного отримання, використання та розкриття, в тому числі захисту від недобросовісної конкуренції.

Комерційна таємниця - інформація, яка відповідає всім таким вимогам:

є таємною у тому розумінні, що вона у цілому або в певній формі та сукупності її складових не є загальновідомою або легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить,

має комерційну цінність, оскільки є таємною,

була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її таємності, вжитих особою, як правомірно контролює цю інформацію;

Отримання комерційної таємниці без згоди володільця комерційної таємниці вважається неправомірним, якщо воно здійснюється шляхом:

1) недозволеного доступу, привласнення або копіювання будь-яких документів, об’єктів, матеріалів, речовин або електронних файлів, які правомірно контролюються володільцем комерційної таємниці, містять комерційну таємницю або з яких може випливати відповідна комерційна таємниця;

2) будь-якої іншої діяльності, яка за цих обставин вважається такою, що суперечить чесній підприємницькій практиці.

Захист комерційної таємниці від неправомірного отримання, використання або розкриття здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

Учасники судового процесу (учасники справи (сторони, треті особи), представники, інші учасники судового процесу) у справі про неправомірне отримання, використання або розкриття комерційної таємниці, або інші особи, які мають доступ до документів, пов’язаних з цією справою, зобов’язані не використовувати та не розкривати будь-яку інформацію, що становить комерційну таємницю або може становити комерційну таємницю, яку суд, за обґрунтованою заявою заінтересованої сторони або з власної ініціативи, визначив як таку, що має конфіденційний характер, та про яку їм стало відомо в результаті участі або доступу до цього судового процесу.

Обов’язок забезпечення конфіденційності, залишається чинним після завершення розгляду судової справи.

Такий обов’язок припиняється у разі, якщо:

1) рішенням суду буде встановлено, що ймовірна комерційна таємниця не відповідає вимогам Закону, або

2) зі спливом часу така інформація стає загальновідомою або легкодоступною для осіб у колах, які зазвичай мають справу з таким видом інформації.

Суд за обґрунтованою заявою учасника справи про неправомірне отримання, використання або розкриття комерційної таємниці чи з власної ініціативи може вжити заходи, необхідні для збереження конфіденційності будь-якої комерційної таємниці або ймовірної комерційної таємниці, яка використовується або згадується під час судового процесу про неправомірне отримання, використання або розкриття комерційної таємниці.

Суд може постановити ухвалу про розгляд справи чи вчинення окремих процесуальних дій у закритому засіданні, в тому числі про:

1) обмеження (визначення) кола осіб, яким надається доступ до всього або частини документа, що містить комерційну таємницю або ймовірну комерційну таємницю, поданого сторонами або третіми особами;

2) обмеження (визначення) кола осіб, яким надається доступ до судового засідання, на якому може бути розкрита комерційна таємниця або ймовірна комерційна таємниця, а також до відповідного протоколу цього засідання;

3) надання будь-яким іншим  особам  неконфіденційної версії будь-якого судового рішення, з якої вилучено або відредаговано частини, що містять комерційну таємницю.

Суд у межах та у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, за заявою володільця комерційної таємниці може також постановити ухвалу про вжиття будь-яких з наведених нижче заходів щодо ймовірного порушника:

1) припинення або, залежно від обставин, тимчасову заборону використання або розкриття комерційної таємниці;

2) заборону виробництва, пропонування для продажу, розміщення на ринку, використання товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці, або імпорт, експорт або зберігання для цих цілей товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці;

3) арешт або вилучення товарів, що підозрюються в порушенні комерційної таємниці, включаючи імпортовані товари, з метою запобігання їх надходженню на ринок або обігу на ньому.

Суд може постановити ухвалу про те, що будь-яке продовження ймовірного неправомірного використання комерційної таємниці повинно бути забезпечено гарантією банка, яка має на меті забезпечити відшкодування завданої шкоди володільцю комерційної таємниці. Розкриття комерційної таємниці в обмін на надання гарантії банка не допускається.

Суд, приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову може вимагати від заявника надання доказів, які підтверджують що:

1) комерційна таємниця існує;

2) заявник є володільцем комерційної таємниці;

3) комерційна таємниця неправомірно отримана, або неправомірно використовується чи розкривається, або неправомірне отримання, використання чи розкриття комерційної таємниці є неминучим.

Суд за заявою відповідача в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, скасовує або іншим чином припиняє заходи забезпечення позову якщо:

1) заявник не подав позовну заяву протягом розумного строку, визначеного судом, який вжив передбачені заходи, але в будь-якому разі не пізніше 20 робочих днів або 31 календарного дня від дати постановлення ухвали про вжиття таких заходів, залежно від того, який строк настає пізніше; або

2) інформація, яка є предметом спору, більше не відповідає вимогам до комерційної таємниці,  внаслідок обставин, які не залежать від відповідача.

Суд може вживати заходи забезпечення позову, за умови надання заявником гарантії банку, застави або завдатку на визначену судом суму для забезпечення відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач та, у відповідних випадках, будь-яка інша особа, на яку поширюються ці заходи.

Розмір гарантії банку, застави або завдатку визначається судом з урахуванням обставин справи та повинен бути співмірним із заходами забезпечення позову, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач та, у відповідних випадках, будь-яка інша особа, на яку поширюються ці заходи.

Якщо заходи забезпечення позову скасовуються або якщо вони втрачають чинність через будь-яку дію або бездіяльність заявника, або якщо згодом буде встановлено, що не було неправомірного отримання, використання або розкриття комерційної таємниці чи загрози таких дій, суд має право на вимогу відповідача або іншої потерпілої особи зобов’язати заявника відшкодувати відповідачу або іншій потерпілій особі шкоду, завдану внаслідок вжиття таких заходів.

Вимога про відшкодування шкоди може розглядатися в межах окремого судового процесу.

Суд, за результатами розгляду справи про неправомірне отримання, використання або розкриття комерційної таємниці, встановивши неправомірне отримання, використання або розкриття комерційної таємниці, на вимогу володільця комерційної таємниці може прийняти рішення про застосування до порушника одного або декількох заходів, а саме:

1) припинення або, залежно від обставин, заборону використання чи розкриття комерційної таємниці;

2) заборону виробництва, пропонування для продажу, розміщення на ринку або використання товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці, або імпорту, експорту чи зберігання для цих цілей товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці;

3) вжиття щодо товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці, коригувальних заходів;

4) знищення всіх або частини будь-яких документів, речей, матеріалів, речовин або електронних файлів, що містять комерційну таємницю, або на вимогу володілець комерційної таємниці передати йому всі або частину таких документів, речей, матеріалів, речовин або електронних файлів, що містять комерційну таємницю.

Коригувальні заходи включають:

1) вилучення з цивільного обороту товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці;

2) усунення якостей, характеристик чи властивостей, що порушують комерційну таємницю, з товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці;

3) знищення товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці, або, у відповідних випадках, вилучення таких товарів з цивільного обороту за умови, що таке вилучення не завдає шкоди комерційній таємниці.

Суд, приймаючи рішення про вжиття заходів про вилучення з цивільного обороту товарів, що є предметом порушення комерційної таємниці, за заявою володільця комерційної таємниці може передати ці товари цьому володільцю або благодійним організаціям.

Застосування цих заходів не позбавляє володільця комерційної таємниці права на відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок неправомірного отримання, використання або розкриття комерційної таємниці.

Суд за заявою потерпілої особи ухвалює рішення про зобов’язання порушника, який знав або міг знати, що він неправомірно отримує, використовує або розкриває комерційну таємницю, відшкодувати володільцю комерційної таємниці збитки, що відповідають фактичній шкоді, завданій внаслідок неправомірного отримання, використання або розкриття комерційної таємниці.

Суд за заявою потерпілої особи може ухвалити рішення про застосування разової грошової виплати замість відшкодування збитків.

Розмір разової грошової виплати не може бути меншим ніж розмір роялті або платежів, які були б сплачені володільцю комерційної таємниці за надання дозволу на її використання. При цьому, на розсуд володільця комерційної таємниці суд може визначити разову грошову виплату у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Розмір разової грошової виплати має бути ефективним, співрозмірним і стримуючим, спрямовуватися на відновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній діяльності порушника і водночас забезпечити захист від зловживань порушника.

При визначенні розміру разової грошової виплати судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення, сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об’єктивні обставини.

Суд за заявою володільця комерційної таємниці у справі про неправомірне отримання, використання або розкриття комерційної таємниці може ухвалити рішення про доведення до загального відома за рахунок порушника відомостей про зміст судового рішення повністю або частково, за допомогою відповідних засобів, за умови, що таке доведення до загального відома не призведе до розкриття комерційної таємниці або не завдасть непропорційного впливу на приватне життя та репутацію фізичної особи. Заявник повинен вказати форму, обсяг та спосіб доведення до загального відома.

Розробка законопроєкту здійснювалася Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з державною організацією “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” за участі Антимонопольного комітету України, Міністерства юстиції України, та Верховного Суду, у співпраці з НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, Кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.