Поновлення перевірок, аутстафінг та пільга на ПДВ для софту: важливі висновки Верховного Суду

Для українського бізнесу питання законності податкових перевірок та підтвердження реальності господарських операцій традиційно залишаються у зоні підвищеного ризику. Саме тому справа № 160/18728/24 стала однією з найбільш значущих у податковій сфері. У центрі спору — мільйонні податкові нарахування, та законність поновлення перевірки після мораторію.

Цей кейс — приклад великого податкового спору минулих років, якщо точніше то за період з 2018 до 2021 року. Податковий орган проводив планову виїзну перевірку, проте зупинив її по причині введення мораторію на планові перевірки через COVID-19, а потім поновив уже після скасування мораторію. За результатами донараховано десятки мільйонів гривень податку на прибуток, ПДВ, штрафів та пені.

ТОВ звернулося до суду з вимогою скасувати низку податкових повідомлень-рішень та рішення ДПС України за результатами розгляду скарги. Позивач стверджував, що перевірка була призначена незаконно, оскільки на момент її проведення діяв мораторій на податкові перевірки, запроваджений у зв’язку з COVID-19. Крім того, компанія наполягала, що всі господарські операції з контрагентами були реальними, підтверджені первинними документами та пов’язані з її діяльністю. Аргументи податкового органу щодо ризиковості контрагентів і відсутності у них ресурсів названо необґрунтованими.

17 березня 2026 року Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу податкового органу, але залишив без змін ключові висновки нижчих судів про скасування податкових повідомлень-рішень на сотні мільйонів гривень. Суд визнав законним поновлення планової перевірки після скасування карантинного мораторію Законом № 3453-IX, але вказав: формальне порушення процедури призначення перевірки та недоведеність безтоварності операцій є самостійними підставами для скасування ППР.

Мораторій на перевірки та його скасування

До 7 грудня 2023 року діяла норма п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, щодо мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період карантину (з 18 березня 2020 року по останній день місяця, в якому карантин завершився).

Постанова КМУ № 89 від 3 лютого 2021 року та Закон № 909-IX дозволили Кабміну скорочувати строк дії обмежень. Однак повне скасування мораторію відбулося лише Законом № 3453-IX, який оновив пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок, що були розпочаті та не завершені до 24.02.2022. Ця норма дозволила поновлення (проведення) таких видів перевірок юридичних осіб на невикористаний строк.

У цій справі податковий орган зупинив перевірку 8 лютого 2022 року, поновив її 8 грудня 2023, тобто одразу після опублікування Закону № 3453-IX, а завершив перевірку актом від 5 лютого 2024 року.

Суди нижчих інстанцій визнали таку перевірку незаконною через порушення карантинного мораторію. Проте Верховний Суд вказав, що після 7 грудня 2023 року поновлення зупинених перевірок є законним.

Важливо: Верховний Суд підтвердив, що документальні перевірки, розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, можуть бути поновлені на невикористаний строк. Мораторій п. 52-2 скасовано, тому формальна підстава для скасування ППР лише через незаконність перевірки не працює.

Реальність господарських операцій та індивідуальна відповідальність платника

Податковий орган намагався довести, що операції компанії з контрагентами не мали реального змісту Аргументи ДПС зводились до того, що у контрагентів мало працівників, немає складів або маленькі офіси. Фактично, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій ґрунтуються лише на даних щодо спірних контрагентів, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді перевірки.

Верховний Суд зауважив, що відсутність у контрагента власних основних засобів чи великого штату не свідчить про безтоварність операції. Працівників можна найняти через аутстафінг, а техніку — орендувати.

Крім того, платник не несе відповідальності за порушення своїх контрагентів, якщо не доведено його обізнаність у операціях, що не відповідають реальному господарському змісту.

Суд повністю підтримав висновки апеляції щодо визнання операцій позивача реальними, виходячи з того, що компанія надала повний комплект первинних документів, регістрів, актів приймання-передачі та платіжних документів. Податковий орган, своєю чергою, не довів фіктивність операцій і не спростував фактичне використання придбаних товарів, робіт, або послуг у господарській діяльності.

Важливо: ВС вказав на принцип індивідуальної відповідальності, коли платник не відповідає за можливі порушення контрагентів у ланцюгу постачання, якщо сам діяв добросовісно.

Пільга з ПДВ для програмної продукції

Компанія, як продавець техніки, здійснювала також продаж кодів активації до програм.  ДПС нарахувала понад 650 млн грн ПДВ, стверджуючи, що продаж кодів активації — це не постачання програмного забезпечення, а звичайна послуга, що оподатковується за ставкою 20%

У справі, що розглядається, суди встановили, що програмний продукт є мобільними додатками для планшетів, смартфонів, мобільних телефонів, інших мобільних пристроїв, які підтримують підключення до Інтернету та використовується після їх купівлі, скачування та активації. У разі придбання примірника продукту кінцевий споживач отримує невиключну ліцензію на строк використання.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, програмні продукти та коди активації до них, мають відповідну реєстрацію у якості програмного продукту, що безумовно дає підтвердження на рівні державного органу про визнання визначених об`єктів програмним забезпеченням.

ВС вказав, що відповідно до наданих позивачем висновків експертів НАН України та Інституту судових експертиз, програмні продукти є результатом комп'ютерного програмування, а код активації є невід'ємною складовою програми, а не окремим товаром.

Такі операції звільняються від ПДВ згідно з п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Важливо: Верховний Суд відхилив посилання податкового органу на постанови ВС від 25.01.2024 (№ 640/8979/21) та від 24.10.2019 (№ 820/4045/16), оскільки обставини тих справ щодо комплексного постачання обладнання та програмного забезпечення, не є аналогічними.

Штраф за екологічний податок

Єдина частина, в якій ВС підтримав податковий орган — ППР щодо штрафу за несвоєчасне подання декларації з екологічного податку залишено в силі, оскільки порушення строку подання було доведено.

Головні висновки

Законність поновлення перевірок: платники податків не можуть вимагати скасування податкових повідомлень-рішень лише на підставі того, що перевірка була призначена під час мораторію на планові перевірки через COVID-19. Якщо факт порушення підтверджений, штраф доведеться платити.

Суди на стороні добросовісного бізнесу, за наявності якісної доказової бази: податковий орган не може покладатися лише на ланцюг постачання — йому необхідно доводити конкретну недобросовісність платника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.