Закон про цифровізацію виконавчого провадження прийнято: документ чекає на підпис Президента

09:20, 8 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Верховна Рада ухвалила закон про реформу виконавчого провадження, але чи вирішило це всі проблеми.
Закон про цифровізацію виконавчого провадження прийнято: документ чекає на підпис Президента
Фото: dtkt.ua
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховна Рада 07.04.2026 підтримала у другому читанні Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження (реєстр. № 14005 від 04.09.2025), що викликало  неоднозначну реакцію та дискусії у суспільстві.

Були внесені зміни до законів України «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про депозитарну систему України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про виконавче провадження», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», “Про виконавче провадження”.

Найбільш масштабні зміни стосуються  профільного Закону України “Про виконавче провадження”.

Оновлена стаття 4 Закону кардинально розширює обсяг даних, які суд має зазначити у виконавчому документі. Тепер це не просто ПІБ та адреса. До «цифрового досьє» додаються:

  • Унікальний номер запису в ЄДДР (цифровий код громадянина).
  • Реквізити електронних гаманців.
  • Адреси електронної пошти та номери телефонів.

Згідно з новою редакцією статті 8, Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП)  тепер:

  1. Автоматично розподіляє провадження.
  2. Взаємодіє з емітентами електронних грошей та небанківськими надавачами платіжних послуг.
  3. Формує миттєві повідомлення про погашення боргу.

Нотаріуси, банки та навіть інвестиційні фірми зобов'язані перевіряти клієнта в Єдиному реєстрі боржників. Якщо клієнт — боржник, йому зобов’язані відмовити у відчуженні майна. Понад те, установа має повідомити виконавця про таку спробу не пізніше наступного дня.

Стаття 56 Закону прямо вказує на арешт електронних грошей. Банки та фінансові установи зобов'язані повідомити виконавця про відкриття рахунку боржником у день відкриття.

Реформа запроваджує нову статтю 37-1 (Поновлення провадження) та статтю 39-1, які регулюють:.

  • Автоматичне зняття арешту: Якщо сума боргу не перевищує 10 мінімальних зарплат і кошти сплачено, АСВП самостійно генерує повідомлення про зняття арешту.
  • Банки зобов'язані розблокувати рахунки не пізніше наступного дня. Це усуває людський фактор і черги під кабінетами виконавців.

Вперше детально прописано механізм роботи з е-гаманцями. Стягнення на електронні гроші — це не просто їх блокування, а пред'явлення до погашення (ч. 1 ст. 48). Емітент електронних грошей зобов'язаний обміняти їх на реальні кошти і перерахувати на рахунок виконавця.

Закон встановлює безальтернативну черговість стягнення (ч. 2 ст. 48). Стягнення звертається в першу чергу на:

  • Готівкові кошти (вилучаються негайно).
  • Кошти на рахунках у банках.
  • Електронні гроші на гаманцях.
  • Цінності, що знаходяться на зберіганні.

Тільки у разі відсутності достатньої суми на рахунках, виконавець має право переходити до іншого майна (нерухомість, авто, обладнання).

Раніше популярною схемою ухилення було розміщення коштів на строкових депозитах: банк відмовляв виконавцю, посилаючись на те, що строк вкладу не завершився. Нова редакція ст. 48 (ч. 4) ставить на цьому крапку:

  1. Заборона пролонгації: після отримання постанови про арешт, банк не має права продовжувати дію договору депозиту.
  2. Автоматичне списання: на наступний робочий день після завершення строку вкладу виконавець надсилає платіжну інструкцію, і банк зобов’язаний перерахувати кошти на рахунок ДВС або приватного виконавця.

Це перетворює депозити з «сейфа» на «відтермінований платіж» на користь стягувача.

Законодавець розширив перелік рахунків, на які заборонено накладати арешт (ч. 5 ст. 48). До них віднесені:

  • Спецрахунки: для ПДВ, акцизів, енергетичних та інвестиційних програм.
  • Соціальні кошти: рахунки для компенсацій за знищене майно (внаслідок агресії РФ).
  • Транзитні операції: кошти, призначені для завершення розрахунків за платіжними картками, здійснених до моменту надходження арешту.
  • Клієнтські гроші: кошти клієнтів інвестиційних фірм (захист інвесторів від боргів самого брокера).

Збережено та уточнено «червону лінію» для дрібних боргів (ч. 9 ст. 48). Якщо сума стягнення не перевищує 50 мінімальних заробітних плат (станом на 2026 рік це понад 400 000 грн), виконавець не має права забирати єдине житло боржника та ділянку під ним. 

Виняток: стягнення аліментів, збитків за кримінальні злочини або якщо саме житло є предметом іпотеки.

Найбільш дискусійною та потужною новелою є частина 3 статті 56. Тепер виконавець може накласти арешт на кошти та електронні гроші, що належать не самому боржнику, а особі, яка має перед ним заборгованість, підтверджену судом.

Законодавець деталізував вимоги до опису майна (ч. 6 ст. 56), що фактично синхронізує виконавче провадження з новими державними реєстрами (Державний адресний реєстр, ЄДЕССБ):

  • Для нерухомості: обов'язкове зазначення ідентифікатора об'єкта будівництва та відомостей з Адресного реєстру.
  • Для авто: вичерпний перелік від об'єму двигуна до наявності ключів та техпаспорта.
  • Дорогоцінності: паперові цінні папери та ювелірні вироби підлягають обов'язковому вилученню та передачі на зберігання банкам не пізніше наступного робочого дня.

При виконанні рішення про забезпечення позову виконавець лише накладає арешт. Будь-які дії щодо безпосереднього стягнення коштів на цій стадії суворо заборонені. Це важливий запобіжник від рейдерських схем через інструмент «забезпечення позову».

Цікавою є норма щодо виключення з ЄРБ системно важливих банків (п. 10-12 Прикінцевих положень). Якщо борг банку не перевищує 50 млн грн (для звичайних банків — 20 млн грн), вони не потрапляють до реєстру боржників протягом перших двох місяців провадження. Це зроблено для запобігання паніці на фінансовому ринку та збереження стабільності банківської системи.

Запровадження нових частин до статей 150, 162, 164 ГПК та 163, 175, 177 ЦПК України має на меті створити «прямий шлях» для грошей від боржника до стягувача.

Однією з найбільш фундаментальних змін, що пропонується внести до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, є обов’язок позивача зазначати реквізити свого банківського рахунку вже на етапі подання позову або заяви про забезпечення позову.

Для юридичних осіб це стає імперативною вимогою. Фізичні особи-підприємці також мають вказувати рахунок, або ж аргументувати його відсутність та обирати альтернативний спосіб отримання коштів. Більше того, наявність рахунку має бути підтверджена відповідним документом, що додається до заяви.

Включення у текст закону «небанківських надавачів» — це реверанс у бік фінтех-сектору та Закону «Про платіжні послуги».

Оновлена редакція статті 34 Закону «Про дорожній рух». Під час перереєстрації чи зняття з обліку органи МВС зобов’язані перевіряти власника в ЄРБ. Якщо особа там значиться — у реєстраційній дії буде відмовлено (за винятком випадків, що не стосуються відчуження). Повідомлення про спробу операції надсилається виконавцю не пізніше наступного робочого дня.

Проте перереєстрація дозволена, якщо вона не пов’язана з відчуженням (наприклад, зміна прізвища чи місця проживання власника), або якщо авто передається для погашення боргу в межах виконавчого провадження.

Аналогічна «залізна логіка» інтегрована в Закон «Про нотаріат». Оновлена стаття 55 прямо забороняє посвідчувати договори відчуження або застави нерухомості та транспортних засобів, якщо власник числиться у реєстрі боржників.

Зміни до статті 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» знімають останню завісу секретності перед виконавцями. Банки зобов’язані надавати інформацію не лише про наявність рахунків, а й про:

  • Номери рахунків та залишки коштів.
  • Операції списання та зарахування (з призначенням платежу!).
  • Наявність індивідуальних банківських сейфів.

Це радикально пришвидшує процедуру накладення арешту. Згідно зі статтею 59, арешт коштів (включаючи електронні гроші) тепер знімається не пізніше наступного дня після повідомлення про повне погашення заборгованості.

Цікавим є оновлення Закону «Про депозитарну систему». Тепер депозитарні установи зобов’язані перевіряти клієнта в ЄРБ навіть при відкритті або закритті рахунку в цінних паперах. Якщо боржник намагається «вийти в кеш» через продаж акцій, виконавець дізнається про це в день операції.

У сфері іпотеки запроваджено принцип пріоритетності. Закон «Про іпотеку» (ст. 13) чітко визначає: попередня іпотека має вищий пріоритет. Це критично для міжнародних інвесторів та банківського сектора, оскільки мінімізує ризики «розмиття» застави через наступні обтяження.

Зміни торкнулися і Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (ст. 37). Тепер дані Єдиного реєстру боржників про виплату аліментів стають офіційною підставою для моніторингу та верифікації виплат.

Якщо раніше ринок цінних паперів залишався певною «тихою гаванню» для боржників через складність процедур розкриття інформації, то нові правки до Закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» цю гавань ліквідують.

Згідно з оновленою статтею 35, законодавець вводить пряму і безальтернативну заборону:

  • Для паперових цінних паперів: не допускається будь-яке відчуження прав, якщо власник внесений до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ).
  • Для електронних цінних паперів: відчуження блокується на рівні депозитарної системи обліку.

При цьому встановлена тимчасова заборона на стягнення єдиного житла військовослужбовців (ЗСУ, Нацгвардія, СБУ тощо) на період дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення.

Для фізичних осіб, чиї виконавчі дії щодо боргів за житлово-комунальні послуги зупинені згідно з п. 10.2 (окупація, зона бойових дій тощо), передбачено полегшення (п. 10-14):

  • Усі арешти на кошти та майно підлягають зняттю.
  • Відомості про таких осіб тимчасово виключаються з ЄРБ.
  • Виконавці мають три місяці з дня опублікування закону, щоб винести відповідні постанови.

Проте це не списання боргу. Після зникнення обставин, що стали підставою для зупинення, виконавець відновлює провадження, і дані знову з’являться в Реєстрі.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший